Репортажі

Старий фен у Країні Чудес

Гомінка юрба гобітів, ельфів
та покемонів влізає до трамваю.
Пасажир дивиться на них і питає:
– Пиркон?
– Та-а-ак!!!
– Але ж він лише раз на рік?
(Свідчення очевидця)

Перші ознаки Пиркону впадають в око вже на вокзалі

Три роки тому я вже писав у «Світі Фентезі» про найбільший у Польщі та, мабуть, і в усій Європі фестиваль фантастики Пиркон (Pyrkon). З того часу фестиваль став ще багатолюднішим – минулого року в ньому брало участь більше сорока тисяч людей. Про цей рік офіційних даних ще немає, але, на мій погляд, ніяк не менше. Фестиваль посоліднішав, вийшов на новий рівень організації й перетворився, фактично, на загальноміський захід, про який знають всі жителі, незалежно від їхнього ставлення до фантастики. Наприклад, хазяйка невеликого готельчика, де я зупинився, нахвалюючи свій заклад, особливо підкреслювала тишу та спокій. «Щоправда, завтра приїдуть на Пиркон, – сказала вона, – тоді буде гамірно». При цьому готельчик знаходився на самому краю міста, бо все, що ближче, було заброньовано вже за кілька місяців до фестивалю або коштувало втричі дорожче, ніж звичайно.

Учасники фестивалю молодшають

Батьки і діти

Та сама DeLorean

Дехто, хто вже почав подумувати про поїздку на Пиркон, може в цьому місці помацати гаманця і скрушно зітхнути, але хіба можуть такі дрібниці зупинити справжнього фена? Більшість учасників Пиркону живуть прямо на території Міжнародного Познанського Ярмарку (де, власне, і проводиться Пиркон) у спеціально відведеному для ночівлі велетенському павільйоні. Головне прихопити з собою спальник та каремат. Та й спати багато не доведеться, бо під час фестивалю паралельно проводяться двадцять чотири потоки різноманітних заходів, причому кілька потоків – цілодобово. Мені не вдалося придумати бодай чого-небудь якимось чином пов’язаного з фантастикою, чого не можна було б знайти у програмі. Літературні зустрічі, наукові лекції, фільми, конкурси, майстер-класи, косплей, аніме, найрізноманітніші ігри (комп’ютерні, карткові і т.ін.), лицарські турніри, окремі зони для фенів «Зоряних воєн», «Доктора Хто», постапокаліпсісу і т.д., і т.п.

Стимпанк зараз у моді

Багато учасників Пиркону ночують прямо на території фестивалю

Зустріч з Пітером Воттсом

Мене особисто в першу чергу цікавили літературні заходи, під які було відведено п’ять потоків, не беручи до уваги автограф-сесій. Головним почесним гостем Пиркону цього року був Пітер Воттс, який, як з’ясувалося, може не лише писати «жорстку» інтелектуальну наукову фантастику, але й цікаво та дотепно спілкуватись із читачами. До речі, у вересні цього року Воттс збирається відвідати Форум видавців у Львові, тож в українських любителів фантастики буде чудова можливість побачити і послухати його особисто. Природно, основу програми становили зустрічі та круглі столи за участі польських письменників, серед яких цього року були такі зірки першої величини польської фантастики, як Роберт Вегнер, автор найпопулярнішого зараз у Польщі фентезійного циклу «Сказання Меекханського пограниччя», Ярослав Гжендович, автор теж надпопулярного чотиритомного роману «Пан Льодяного Саду», Томаш Колодзейчак, Яцек Комуда, Павло Майка, Кшиштоф Піскорський, Анджей Пилип’юк, Якуб Цвєк та багато інших. Слід зазначити, що порівняно з попередніми роками кількість відвідувачів літературних заходів значно зросла і, щоб потрапити на них, доводилось навіть стояти у чергах. Так що «перехресне запилення» фенів з різними сферами захоплень почало приносити плоди.

Роберт Вегнер, автор найпопулярнішого зараз у Польщі фентезійного циклу «Сказання Меекханського пограниччя»

Автор репортажу з Сірі Петерсен – авторкою фентезі з Норвегії

польський письменник Павло Майка розповідає про кровну помсту у слов’ян

Тут знову хтось із тих, хто загорівся бажанням поїхати на Пиркон, може зітхнути і мовити: «Все це, звісно, добре, але ж я не володію ні польською, ні англійською. Що мені там робити?» Але ж сучасна фантастика зовсім не обмежується літературою. Косплеєрам або гравцям в електронні ігри цілком вистачить української, до того ж найпопулярнішими заходами цьогорічного Пиркону стали демонстрація фантастичної моди та маскарад, де знання мов взагалі непотрібне. Крім того, можна приїхати своєю групою і навіть запропонувати організаторам якийсь захід. Хто хоче, той подолає всі перешкоди, про що свідчить той факт, що кількість учасників фестивалю від України весь час збільшується. Цього року нашу країну представляла письменниця Наталія Щерба, авторка циклу «Часодії», виданого вже п’ятьма мовами. Крім того, відбулася презентація проекту «Україна читає Лема», учасники якого продемонстрували зняті в рамках проекту короткометражні фільми.

Наталія Щерба – авторка циклу «Часодії»

 

Учасники проекту «Україна читає Лема». Зліва направо: Олеся Стужук, Володимир Арєнєв, Ірена Шевченко, Анжела Богаченко, Сергій Легеза, Олена Глущенко

Додам пару слів про фантастичні конвенти як такі. У Києві щороку проводяться два конвенти: у травні загально поп-культурний КомікКон, а восени літературний – Літерра. На мою думку, кожному любителеві фантастики варто вийти на пару днів з Інтернету та взяти участь в якомусь із них. Але атмосферу дива, коли по вулицях великого міста спокійнісінько блукають гобіти, ельфи, покемони, прибульці та ще багато хто, кому навіть не одразу підбереш назву. Блукають, і всі оточуючі сприймають це як нормальну частину міського життя. Таку атмосферу можна відчути лише на Пирконі. То, може, варто спробувати?

Сергій ПАЛЬЦУН
Фото автора

 

Avatar photo

Оксана Пронько

Вона ж Росава. Адміністраторка, оглядачка.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *