Варто прочитати в оригіналі: Джонатан Стрейндж і містер Норрелл

«Джонатан Стрейндж і містер Норрелл» — роман, не надто відомий в Україні, але за нього його авторка Сюзанна Кларк запросто отримала премію «Г’юґо». Це ідеальна суміш альтернативної історії, фентезі та знаменитої британської іронії, спізнавши якої, важко лишатися байдужим.

Історія оповідає про Британію часів Наполеонівський війн. Країна, в минулому величне джерело магії і батьківщина могутнього Короля-Ворона, несподівано починає переживати відродження чарів. Замкнутий у собі, боязкий книголюб містер Норрелл з’являється в Лондоні, щоб довести, що практична магія — справжня магія — існує і її варто використовувати на благо короля. Водночас відкриває у собі дар і молодик Джонатан Стрейндж — упевнений в собі товариський джентльмен, повна протилежність Норрелла. Разом вони працюють над поверненням англійської магії, але їхні розбіжності в характері та переконаннях призводять до чвар. А це тільки на руку володарю Втраченої-Надії, підступному фейрі, який краде вродливих жінок задля розваги. Пророцтво Короля-Ворона приходить у дію, і вже ніхто не знає, чи скінчиться ця історія щасливо.

Одна з особливостей роману — це надзвичайно багата мова та наслідування традицій класиків. Як зазначають читачі в соцмережі Goodreads,

«ця книга — ніби читання Чарльза Діккенса з діалогами Джейн Остін».

Тому людям, чия англійська нижча від рівня Іntermediate, братися за неї не рекомендую. Читання набагато спростить програма Kindle, яка має вбудований Оксфордський тлумачний словник. Обіцяю, ви отримаєте неймовірне задоволення від оригінального тексту.

Особливістю роману є ефективне використання приміток, які працюють на світ, доповнюючи атмосферу цікавими зазначеннями та історіями. Вони створюють враження цілковито альтернативної Британії, яка має інакшу, магічну історію від самого початку. Чари вкорінені в кожен камінчик, в кожне місто, чародії минулого стають героями легенд і казок тогочасних людей.

Головні герої зустрічають і відомих особистостей того часу: Наполеона, короля Джорджа Третього, герцога Веллінгтона і лорда Байрона. Картину доповнює Парламент — з його внутрішніми незгодами і чварами.

“Can a magician kill a man by magic?” Lord Wellington asked Strange. Strange frowned. He seemed to dislike the question. “I suppose a magician might,” he admitted, “but a gentleman never would.”

«Джонатан Стрейндж і містер Норрелл» — книга для неспішного читання, де варто насолоджуватися кожною сторінкою. А там їх майже тисяча, тому не розраховуйте прочитати роман за кілька вечорів. Щодо динаміки, то якщо можна було б поміряти Толкіном, то це не «Гобіт», а щось ближче до «Сильмариліона».

jonathanstrangeandmrnorell

Для тих же, кому тисяча сторінок та ще й стилізованою англійською видаються занадто складним завданням, рекомендую переглянути однойменний міні-серіал від ВВС. І неодмінно з субтитрами — озвучення позбавить вас магнетичних голосів акторів. Команда дуже добре попрацювала над серіалом, якісно адаптувавши книгу під кіноформат. Один із тих небагатьох випадків, де і книга, і екранізація однаково чудові.

Оксана Пронько

Leave a Reply

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *