Фестиваль LiTerraCon 2015

Міжнародний фестиваль фантастики “LiTerraCon 2015” пройшов у Києві з 30 жовтня по 1 листопада. “Світ Фентезі” також взяв участь у фестивалі — ми презентували альманах коротких жахів “Повна темрява”. Про враження від конвенту у фотографіях.

Війна клонів

Цьогоріч ‪LiTerraCon‬ був на порядок масштабнішим за минулий.  На фестивалі відбувалося по шість заходів водночас, і тут так би мовити живі заздрили персонажам інших всесвітів, які вміли клонуватися/переносити свідомість/мандрувати в часі на Делорен чи хоча б за допомогою часовороту. Якби це було можливо, воно було б того варте. Одними із найжорстокіших поєднань були лекції надвечір п’ятниці: про самвидав у фентезі, фантастику в Казахстані, презентація білоруського фентезі “Сім каменів” Аляксєя Шеіна та дискусія про літобраз України майбутнього — так, ви правильно зрозуміли, це все відбувалося в один час. Гірше тільки розпал суботи: прихована українська фантастика водночас із презентацією фан-фільму по “Відьмаку” Сапковського. А майстер-клас від Ольги Громико й Олександри Рудої разом із лінійкою перекладачів Стівена Кінга? А зустріч із Наталією Щербою та презентація антології «Век Волков»? А низова міфологія від українських фентезистів і надцікава лекція про створення чарівних тварин?

На конвенті відбулися зустрічі із письменниками Ольгою Громико, Генрі Лайоном Олді, Наталією Щербою, пройшли палкі дискусії про вітчизняну фантастику. На лекціях привідкрили завіси до польської, молдовської, казахстанської, азербайджанської, білоруської, сербської фантастики. Відбулися презентації книжкових новинок за участі авторів чи перекладачів. Організатори запросили багато некиївських українських письменників, які зазвичай не мандрують фестами.

Мандрівникам

Одним із найцікавіших заходів був гід по зарубіжних та вітчизняних конвентах, куди можна поїхати українцю зі знанням англійської й без. Оксана Хмельовська розповіла про участь України у Франкфуртському книжковому ярмарку. Це не виключно літературний захід, фестиваль гармонічно поєднав й інші види мистецтв, для прикладу, виділишивши кілька днів навіть косплею. На її думку, варто переймати досвід зарубіжних колег, щоб робити наші фестивалі більш відкритими до сусідніх тем. Олександр Шагурі розповів про “Comic Con”, який цьогоріч вперше пройшов у Києві і зібрав близько 10 тисяч відвідувачів. Для більшості учасників ЛіТерри такий формат конвенту в новинку, через його багатонаправленість і велику кількість відвідувачів. Тала Владмирова й Олена Красносельська розповіли про “Запорізьку книжкову толоку”, що нещодавно пройшла в їх рідному місті. Фестиваль вирішили провести, бо в Запоріжжі не було жодного літературного ярмарку впродовж останніх п’яти років. Організаторки були приємно здивовані великою чисельністю відвідувачів, насамперед кількістю батьків із дітьми. Борис Сидюк багато розповів про європейські конвенти, виокремивши балтійські та скандинавські. Як виявилося, іноземці дуже охоче видають безкоштовні візи українцям, якщо ви їдете за кордон на фантастичний конвент. За кордоном фестивалі фантастики теж є абсолютно різного формату: від робочого семінару з 30 осіб, до тижневого фестивалю на 20 тисяч осіб. За словами Володимира Арєнєва й Бориса Сидюка, найкращим варіантом для мандрівників-новачків будуть польські конвенти, Polcon чи Pyrcon. Мовний бар’єр із західними слов’янами в нас невеликий, а візи в Польщу дають швидко та без проблем.

Надзвичайно цікавою була лекція про створення чарівних тварин від Оксани Самари. Лекторка нагадала присутнім елементарну шкільну біологію й популярно пояснила, чому на чарівному острові не можуть жити лише хижаки чи лише травоїдні. Пані Самара розповіла про типи харчування і розмноження тварин, як це визначає їх поведінку.

Розповідати про чарівних тварин лекторці допомагав величезний рудий кіт породи мейн-кун 🙂

Серце в п’яти
Про манеру «жахання» Стівена Кінга розповіли перекладачі «Кладовища домашніх тварин», Катерина Грицайчук та Анатолій Пітик. Доповідачі виділили два підходи до жахання, страх по Лавкрафту й страх по Кінгу. Останній виділяє три гілки: жах, чистий страх та огиду. Відвідувачам роздали анкетки із варіантами найстрашнішого сюжету для горрору та печиво. Переміг варіант “чоловік вбиває жінку в парку”, що свідчить про страх близьких реалій, а не космічного лавкрафтівського жаху невідомого. Після лекції до виступаючих долучилися Олександр Красюк та Юка Гаврилова, почалася зустріч із цілою лінійкою перекладачів Кінга українською за модераторства Володимира Арєнєва. Запрошені розповіли про інцедент із поганим перекладом “Кладовища домашніх тварин”, як відреагувало видавництво “КСД”, чому вирішили зробити новий переклад і які книги Кінга планують видати у найближчі роки.

У чоловіках головне хвіст
Майстер-клас по створенню героя романтичного фентезі заслуговував на зйомки комедії. Письменниці Ольга Громико й Олександра Руда з гумором підійшли до дуже відповідального завдання створення персонажа. Виявилося, що у жінок дуже цікавий ідеал чоловіка: він мусить обов’язково мати довге волосся, очі незвичайного кольору (а краще якщо різних кольорів), бути накачаним, але не перекачаним, мати надзвичайно трагічне й важке минуле, аби страждати, бути багатим (принаймні умовно, навіть якщо це принц у вигнанні без гроша за душею). А головне — хвіст. І татуювання в непоказному місці, яке проявляється лише при світлі місяця.

Деякі заходи були виключно корисними: наприклад, майстер-клас «Зоряної Фортеці» від Дари Корній і Тали Владмирової, а також лекція про авторські права від Володимира Коноваленка. Для багатьох виявилась цікавою лекція про низову міфологію від Дари Корній, Тали Владмирової та Ярини Каторож.

Під час конвенту відбулося дуже багато презентацій книг, як українських авторів, так і новинок перекладу. Зокрема це були презентації книг “Ефект Ярковського” Володимира Єшкілєва, “Айхо” Оршулі Фариняк, “Алхімія свободи” Ярини Каторож, “Порох із драконових кісток” Володимира Арєнєва, “Крила кольору хмар” Дари Корній і Тали Владмирової, “Сім каменів” Аляксєя Шеіна (білоруською), та інших.

Серед перекладацьких новинок найбільший ажіотаж викликали презентації видавництв “Навчальна книга Богдан” (“Хроніки Амбера” Роджера Желязни, “Путівник по галактиці” Дуґласа Адамса, переклади Рея Бредбері”) та “Видавництво Жупанського” (“1984”, “Колгосп тварин” Орвелла, збірка оповідань Лавкрафта).

Повна темрява

Нам теж пощастило провести захід презентацію альманаху «Повна темрява». Він минув напрочуд чудово: прийшло шестеро авторів, і не зважаючи на вечір (а це був останній захід у розкладі), зала була наповнена по вінця.

Кирило Пазюк, Юлія Васильєва, Сергій Скарбник, Ярослава Гончарук, Володимир Старченко й Вадим Полюхович зачитали свої оповідання, що увійшли до збірки. Ще теплі з типографії примірники розліталися, як гарячі пиріжки.

Підбиваючи підсумки «Повної темряви» додамо, що хоча читачів горрору в нас вистачає, а от письменників, здатних його писати, дуже, дуже, просто катастрофічно мало. В редакцію надійшло більш ніж 360 оповідань і тільки 25 з них увійшло до альманаху. Але за сприятливих обставин, конкурс стане щорічним, і сподіваємося, кількість учасників та відповідно якість творів помітно зросте. Адже розвиватися є куди і це потрібно робити, як би страшно це не звучало 🙂

Наостанок величезне космічне спасибі всім організаторам: Ніні Цюрупі, Олені Глущенко, Альоні Савіновій, Олегу Сіліну й Сергію Торенко, всім волонтерам й співорганізаторам, активним учасникам, без яких “ЛіТерра” була б неможливою. Ви створили просто неймовірний, дійсно національного рівня конвент.

Ми впевнені, що наступна LiTerra збере ще більше відвідувачів, гостей з-за кордону, і, найгірше, зробить ще більше потоків програми! Зустрінемося через рік!