Огляди

Жар “Стожару”: боротьба з імперією та перевтілення душ

Ярина Каторож. Стожар. — К.: Видавнича група КМ-Букс, 2017.


Нестримно й захопливо. Повністю занурює у свій світ. Досить типова для заходу й досить нова для укрфентезі. «Стожар» — перша частина фентезійної трилогії «Палімпсест» від Ярини Каторож, авторки «Алхімії свободи» (премія “Українське сучасне фентезі” на “Коронації слова”-2015). Пригодницький роман чимось нагадує «Ерагона» Крістофера Паоліні за сюжетом і «Голодні Ігри» Сюзанни Колінз за атмосферою. Якщо вам сподобався якийсь із цих циклів, «Стожар» ви прочитаєте з задоволенням. Однозначно вартий уваги.

Головна героїня прокидається зв’язаною у трояндовому чагарнику на пагорбі. Вона нічого не пам’ятає, навіть власного імені. Її появу ознаменовує стовп світла, що притягує розвідника Шукача Тиграна. Хлопець вкрай здивований знахідці, але вирішує доправити незнайомку до рідного міста Павутиння. І все було б нічого, якби місто це не було повстанським, схованим під землею на північному кордоні, а чудернацьку пару не переслідувало б двоє дарвенхардців – найвправніших імперських воїнів. Врешті-решт, попри всі заборони й загрозу смертної кари, двоє подорожніх дістаються до Павутиння. Мешканці міста ошелешені гостям – вони знайшли Стожара.

Вартові пам’яті

– Я розповім тобі історію коротку і таку, що може повідати стара жінка, яка все життя чекала зустрічі з тобою. Але історію справжню, знання істинні ти можеш здобути тільки сама і з цієї книги, останньої, яка лишилася нам від Стожарів.
– То розкажіть вашу історію. Бо своєї я не пам’ятаю.

Тисячі років тому на цих землях мешкали поруч люди й велети, над кронами кілометрових дерев витали величезні птахи. Рівновагу між расами утримували Стожари – люди-чарівники, які зберігали всі знання свого народу та слідкували за рівновагою у всесвіті. Однак із часом кількість велетнів зменшилася, а коли країну Патрію захопив народ белатів, вони взагалі впали в тисячолітню сплячку. Патрійці дуже довго чинили супротив загарбникам, однак белатів було більше, вони ж винищили всіх стожарів. Так у патрійців забрали пам’ять. Белати зробили все, аби асимілювати нові землі й зажити по-панськи. Саме тому поява Стожара, вперше за вісімсот років, так сколихнула повстанське Павутиння. Дівчині необхідно освоїти магічне ремесло і згадати все – від знань давно завойованої країни, до власного життя. Взагалі, назва трилогії дуже символічна. Палімпсест – це пергамент, з якого стерли первинний текст, а поверх нього написали новий. Головна героїня успадкувала свій дар не з народження, хтось витер її власні спогади, аби заповнити дівчину пам’яттю підкореної Патрії.

Читайте також: Стартує відеоконкурс “Я – фентезі-герой”

Хай я йду в пітьму, та я принаймні йду

В імперії Циркуті діяв закон – одна дитина з сім’ї обов’язково має пройти військову службу і прослужити десять років на державній службі. Саме так у військову академію потрапляє Ханна, друга головна героїня книжки. У її селянському світі дівчина може стати або слухняною дружиною, або слухняною коханкою. Обидва варіанти героїню не приваблювали й вона вирішує піти на службу в Сколіс. В академії є все: вишкіл, приниження, безкінечні уроки й тренування, любовні романи й рання вагітність, класова нерівність, самогубства та зради. Якщо Стожар нам показує життя вигнанців у прихованому підземному місті, то Ханна ілюструє все безвихідне положення звичайних селян. Як можна боротися, коли доводиться боротися зі своїми?

Розповідь героїнь ведеться від першого обличчя, що, в принципі, робить роман динамічнішим. Загалом у книжки є два великі плюси – сюжет та окремий світ. Протистояння імперії, проблеми підневільного народу, магія стожарів, воїни зі стрілами й нічним зором, ігри з перевтіленнями пам’яті, любовні лінії – можу закластися, в наступній частині з’являться ще й придворні інтриги. Для любителів будувати теорії й писати фанфіки це неоране поле. Зміна розповіді від іншого персонажа сприяє нелінійному розвитку сюжету, що підігріває цікавість. Друга перевага – окремий фентезійний світ, що звичніше шанувальнику жанру. Не так багато українських авторів наважуються створити окремий всесвіт, герої якого не чаклують над Дніпром і не полюють на зомбі під Львовом. А чого не вистачає цьому світу – це карти. Без неї дуже важко зорієнтуватися, куди ж Ханна так довго подорожує, і чому не хоче їхати до цього міста таким-то шляхом, як далеко герої знаходяться від дому і так далі. Попри відсутність мап на форзацах, книжка має дуже приємне оформлення, оригінальні авторські ілюстрації – Ярина Каторож за освітою художниця й самостійно зайнялася дизайном.

Беземоційні, та красиві

– Я вважаю, що ви – найгарніша жінка, яку я бачила у своєму житті, господарко Ханно. Але чи ви вб’єте вовка, чи він вас – для мене це не матиме великої різниці.

Що не вистачало роману – це літературного редактора або бета-рідера. Логічність сюжету збережена і ніяких нестиковок помічено не було, але коли персонаж розповідає від першого обличчя, очікуєш трохи більш живої мови. «Я повернулась», «я відчула», «я побачила», «я подумала» – герої більше ведуть мову про свої дії й оточення, ніж про свої відчуття того, що відбувається. Впевнена, що стилістика вже покращає в наступних книжках – все-таки це приходить із досвідом. Також трохи дратує опис статусу жінки. Якщо в середньовічній Циркуті можливості дівчини вимірювалися її красою (чим гарніша, тим краще вийде заміж\знайде багатшого коханця), то на Землі ця закономірність теж активно поширюється. Одна з героїнь живе в нашому світі, ніде не працює й існує на мільйони коханця-бізнесмена – бо дуже красива? Протягом усього роману робиться великий акцент саме на вроду тих чи інших дівчат, мовля, вони досягли свого положення\втрапили у таку ситуацію за красиві очі. Якщо це і є реаліями у Циркуті – то чи є якісь некрасиві жінки з високим положенням, чи там просто немає негарних жінок? Словом, хотілося б більше дізнатися про жіночі реалії Патрії.

Прочитала книжку із задоволенням, переживаннями й вболіванням за певних героїв. Одного разу не стрималася і «проспойлерила» одну сторінку з кінця книжки. «Стожар» – справді захоплива, пригодницька фентезійна історія з чаклунами, боротьбою з імперією та любовними трагедіями. Чекаю на продовження і дарую першу частину друзям на дні народження. Мапу, будь ласка, додайте мапу! Особиста оцінка: 8 із 10.

Вікторія Токарєва

 

 

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *