Поради авторамПублікації

Вплітаємо казку у свій сюжет, або дещо про ретелінг

Ану зізнавайтеся, хто дивився стрічку «Чаклунка» чи серіал «Якось у казці»? А «Алісу» Тіма Бертона? Стару-добру «Зачаровану Еллу»? Це все ретелінги відомих нам з дитинства історій, які впізнаються в одну мить. Організувавши конкурс оповідань «Коза-Дереза на орбіті», ми хотіли освіжити цю традицію в Україні. Тож поговорімо про те, що потрібно для того, аби створити хороший ретелінг.

Перш за все, варто затямити, що ретелінг — це окрема, унікальна історія, створена вами з певною метою та ідеєю. Вона не має повторювати оригінал, лише запозичувати певні знаки й окремі моменти, що будуть вказувати на джерело. Адже погодьтеся, хіба буде цікаво читати людині твір, якщо вона знає все наперед?

Писати ретелінг слід за історією, яку ви любите, в якій ви бачите більше деталей, аніж там є. Якщо це казка, дослідіть її в різних інтерпретаціях, задумайтесь над мотивами персонажів. Наприклад, роман Кемерон Докі «Незадовго до опівночі» народився з думки авторки, куди ж подівся батько Попелюшки. Вона зрозуміла, що однієї миті він просто зник з оповідки — не помер, не поїхав кудись далеко, а відійшов на задній план, лишивши свою доньку на поталу лихій жінці. Таким чином письменниця побудувала свій сюжет на нелюбові батька до дитини, а мачуху навпаки — зробила порадницею Попелюшки.

Подумайте, яких персонажів ви хочете використати, якими якостями та цінностями бажаєте їх наділити. А можливо, ви певні, що казки брехали? Що Білосніжка була підступною пройдисвіткою, яка підлаштувала на себе замах, аби перекласти вину на добру ніжну мачуху і забрати в неї трон? Створюйте власні теорії, що могло статися, які стосунки мали б бути між героями.

Утім, казка не завжди грає «провідну» роль. У збірці оповідань «Останнє бажання» Анджея Сапковського головним героєм є відьмак Ґеральт, який стикається у своїх мандрах і з Ренфрі-Білосніжкою, і з Нівеленом-Чудовиськом та його Красунею — Вереєною.

Свіжості історії додадуть відмінні часові межі та сеттинг. Запустіть Козу-Дерезу у космос діставати невинних інопланетян, відправте Кирила Кожум’яку битися в Америку з ворожим дирижаблем-змієм. Маріса Меєр у своїй серії «Lunar Chronicles» помістила Попелюшку у футуристичний Китай ремонтувати андроїдів, а Рапунцель взагалі закинула на супутник шпигувати за ворогами Місячної імперії.

Фантазувати й відходити від оригіналу можна так далеко, як захочете. Але вплітайте знаки-мітки з джерела органічно, не забувайте, що все має грати на оповідання, кожна рушниця має вистрілити.

Фінал вашої історії може відрізнятися від оригінальної. Не всі принцеси побачать своїх принців, не всі дракони будуть подолані. Навіть Івасик-Телесик переконає Зміючку Оленку стати вегетаріанкою, замість того, щоб у піч сувати. Жодних обмежень для вашої фантазії!

 

Примітка. Не зупиняйтесь на одних казках! Адже виділяють три групи ретелінгів:

  1. Ретелінги казок (Попелюшка — «Lunar Chronicles» Маріси Меєр)
  2. Ретелінги міфів (грецькі міфи — «Персі Джексон» Ріка Ріордана)
  3. Ретелінги класики (Шекспірівські п’єси — «The Serpent of Venice» Крістофера Мура)

 

Корисні матеріали:

  1. Writing Fairy Tale Retellings that Stand Out by Betsy Cornwell
  2. How to Write a Fairy Tale Retelling
  3. The Secret to Writing a Retelling
  4. Перелік ретелінгів на Goodreads
Avatar photo

Оксана Пронько

Вона ж Росава. Адміністраторка, оглядачка.

2 коментарі до “Вплітаємо казку у свій сюжет, або дещо про ретелінг

Залишити коментар до Яніта Владович Скасувати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *