Не запрошуй нечисть в хату

Коли настає ніч, вони прокидаються від глибокого сну і виходять на полювання. Хоч на вигляд вони, як люди, та не доведи Боже впустити це створіння до хати. Тоді вже ніщо не спинить нечисть… Крім кілка у груди.

Події містичного аніме «Нечисть» («Shiki») розгортаються у невеликому селищі Сотоба, що, за словами тамтешнього монаха, оточене смертю. Місце це живописне, відрізане від великих міст
широкими лісами, з яких виготовляють надгробки для могил. Тож не дивно, що якогось дня тут починають відбуватися моторошні речі.

Разом із незвичайною родиною, що оселяється у великому будинку Канемаса на вершечку пагорба, у селище приходить смерть. Люди вмирають один за одним: старі, юні, чоловіки та жінки… Лікар Одзакі Тошіо, безсилий вдіяти щось із цим, відчайдушно намагається знайти розгадку хвороби, підозрюючи, що має справу з новим захворюванням. Спершу пацієнти відчувають симптоми легкої застуди, потім анемії, серцевої недостатності чи відмови печінки. Та найстрашніше те, що самі хворі не поспішають звернутися до лікарні, апатично очікуючи кінця, тож зрештою Тошіо лишається тільки підписувати свідоцтво про смерть.

Тим часом до будинку Юкі Нацуно, хлопця, що змушений був переїхати в Сотобу разом із родиною з великого міста, вночі навідується одна із перших померлих — Шімідзу Меґумі. Вона ховається у чагарнику, вдивляючись у вікно того, хто був її нерозділеним коханням, як робила це й за життя. Тому гнітюче відчуття, що за ним хтось спостерігає, ніяк не полишає Нацуно. Він починає підозрювати щось недобре, і його здогадки підтверджуються, коли він виявляє, що Меґумі п’є кров його найкращого друга Тору.

Яким чином їй вдалося постати з могили і як з цим пов’язана таємнича хвороба? Хлопець серйозно налаштований це з’ясувати. А відповідь проста: селищем розгулюють окіаґарі — люди, які після смерті перетворилися на упирів. Звісно, не без допомоги дивних переселенців із Канемаси, вампірів. Нацуно, як і лікар Одзакі, вирішує зупинити кривопивць, тим паче Тошіо і сам починає усвідомлювати, що причина лиха — аж ніяк не хвороба.

Аніме є екранізацією однойменного ранобе Фуюмі Оно. У 2007 році Рю Фуджісакі проілюстрував романи у манзі, а у 2010-ому компанія «Daume» взялася за динамічну версію цієї історії. Промальовка виразно макабрична, що хоч деякою мірою і відштовхує, але водночас створює моторошне враження, відповідне до не менш страхітливого сюжету.

Концепція цього аніме дещо схожа на задум серіалів «Під куполом» чи «І мертві підуть»: певне місце ізолюють від зовнішнього світу, вводять спільного ворога, який систематично нищить жителів, і дають можливість людям самим боротися, не покладаючись на стороннє втручання. Що з ними діється, коли вони розуміють, що ніхто їм не допоможе, окрім себе самих? На що вони здатні, аби вижити? Якою стає їхня правда? «Нечисть» являє собою маленьку війну, де кожен житель селища — солдат, борець за право на існування. Нестандартна ситуація вимагає нестандартних дій, і тоді жертва має тільки два вибори: стати здобиччю або перетворитися на мисливця.

Та автор сюжету не зупиняється на однобокому трактуванні загнаної в кут істоти: глядачу надається можливість осягнути мотивацію і вампірів, що просто прагнуть не померти з голоду. Адже вони такими стали не з власної волі, тому не мають іншого вибору, як вбивати. То хто ж має рацію, а хто — ні? Це питання постає у кожному епізоді. Певно, тому «Нечисть» й набула таких високих рейтингів серед прихильників жахів.

Крім ідеї, там є на що подивитися шанувальникам моторошних історій: криваві сцени розправи, жорстокі досліди, нічні полювання, людська безжальність і гнітючий саспенс. Плюси доповнюють український переклад та озвучення від фандаберів Gwean&Maslinka. Тому дивитися варто й рекомендовано.

Оксана ПРОНЬКО

Передрук з журналу “Світ Фентезі” №10-11, 2014.