В романі поєднуються риси антиутопії, футурології та філософської притчі. Зокрема ще у 1949 році Юнґеру вдається передбачити щось на кшталт сучасної глобальної інформаційної мережі, а також індивідуальні термінали доступу до неї, які замінюють людям посвідчення, гаманці, особові справи тощо – достоту як зараз мобільні телефони та Інтернет.
У величному метрополісі, новітній столиці людства після ще однієї світової війни, поміж військовою та політичною аристократією точиться боротьба за абсолютну тотальну владу. А тим часом могутня третя сила спрямувала свій погляд у космос, досліджуючи його нескінченні, сповнені див простори, втім, вона також не полишає спостерігати за суперництвом тих, на кого вона полишила владу…