Що читала редакція восени 2018

Осінь 2018 мала чим подивувати: як українським фентезі, так і перекладною фантастикою загалом. Помітним став вихід дебютного роману Світлани Тараторіної “Лазарус”, фанати Толкіна потішилися новим виданням “Берена і Лутієн”, вперше українською були перекладені Джо Аберкромбі та Робін Гобб, з’явилися такі цеглинки наукової фантастики, як “Сліпобачення” Пітера Воттса та “Крига” Яцека Дукая.

Читати далі

“Бог Індерону”, або на незнайомій планеті у пошуках свободи

Ал — це не просто ім’я. Ал — це значно більше, особливо якщо мова йде про Спасителя Індерону. Завдяки своїм вмінням, досвіду й науці він вступає у сутичку з лихими силами, метою яких є завоювати спершу Священний Ліс, а тоді — й решту планети.

Читати далі

SI VIS PACEM, PARA BELLUM

Зазвичай матеріали, що з’являються на нашому сайті, стосуються творів, в яких є або дракони, або зорельоти, або упирі, або ще щось відверто фантастичне. Роман «Вторгнення» позбавлений усіх цих елементів. На щастя, реальність, змальована в книжці Войтека Мілошевського, відрізняється від краєвиду за вікном, тож його роботу можна зарахувати до жанру альтернативної історії.

Читати далі

«Голеор»: Ласкаво просимо до світу слов’янських дводушників

Щоб буде, якщо класичного героя із зарубіжного young adult помістити в світ слов’янської міфології? Вийде «Голеор» Роксани Тимків. Це цікава пригодницька історія для підлітків, хоча й дещо сирувата.

Авторка переносить нас у вигаданий світ, де слов’янські боги живі-здорові і все ще панують над людьми.

Читати далі

Як стають чарівниками

Видатний британський фентезист сер Террі Пратчетт — веселий дідусь  у чудернацькому капелюсі — є на сьогоднішній день беззаперечним стовпом світової літератури. Він один із тих небагатьох деміургів, які змогли вийти за рамки жанрових обмежень, підкоривши своїм гумором та життєвою мудрістю мільйони людей по всій планеті.

Читати далі

Жовтневої ночі зі знайомцями

Говард Філіпс Лавкрафт, Едґар Алан По, Брем Стокер, Мері Шеллі… Ні, це не перелік передвісників жанру горор. Це ті автори, персонажів яких вписав у свою історію Роджер Желязни в романі “Ніч у самотньому жовтні”. Пора Геловіну приваблює темних, підозрілих осіб не просто так.

Читати далі

“Лазарус”: пришестя Змія

“Лазарус” Світлани Тараторіної надзвичайно вдало вписується в інтер’єр “Вія”. Здається, ніби за сто років до слідчого Тюрина подолом гуляв філософ Хома і разом із голодними семінаристами крав пиріжки на татарці. Книжка якісно вирізняється серед товаришів стилем написання. За жанром це міське детективно-історичне українське фентезі з типовими відьмами-мавками.

Читати далі

«Падіння Гіперіона»: У пошуках бога

Здавалося, переказавши історії всіх пілігримів, “Гіперіон” Дена Сіммонса міг би закінчитися відкритим фіналом, залишаючи міркування про подальшу їхню долю на розсуд читача. Але це був лише вступ до епічних подій “Падіння Гіперіона”, які спіткають не тільки Консула з його супутниками, а й усю Гегемонію.

Читати далі

Чари, горщик, дві мітли

Першим романом у циклі Террі Пратчетта «Дискосвіт» був «Колір чарів», що вийшов друком у 1983 році й доповнився «Химерним сяйвом» у 1986-му. Хоча ці історії виявилися достатньо популярними, аби автор продовжив роботу над своїм дітищем, на думку багатьох читачів і літературних критиків, по-справжньому гумористично-фентезійна «людська комедія» веселого британця почалася з третьої книжки — «Право на чари».

Читати далі

Що читала редакція влітку та найбажаніші книжки до Book Forum 2018

Літо минуло б тихо, та бурхлива погода, немов мала дитина, яка ще не навчилася керувати своєю магією до Гоґвортсу, то вдаряла вітрами, то пекла сонцем. Таке собі фентезі в реальному світі. І коли, здавалося, діло вляглося, у нашої головної редакторки, Вікторії Токарєвої, все тільки почалося.

Читати далі