Smartчари: Чари зламались, пофіксіть на вчора
Чари не беруться нізвідки та не зникають просто так. Саме за таким принципом побудований роман Анни Ковальової “Smartчари”. По всьому світу працюють сотні чарописних компаній, які задовольняють найрізноманітніші потреби жителів: від незамінних у повсякденні смартфоноподібних чар-дзеркал до рятівної підписки на знімання ефектів похмілля. Та що робити, коли одного дня всі чари раптом перестануть працювати? І чому лише в маленьких “Зелених рішеннях” вони не зламалися?
Якщо ви колись мали справу з ІТ чи працювали в “новомодних” компаніях, то неодмінно впізнаєте в цьому світі кумедну пародію на українські корпоративні реалії. Нескінченні мітинги, дні домашніх улюбленців, колеги, які сруться між собою, і директори з “геніальними ідеями” чаклувати на лопатах. Вже не кажучи про те, що один із начальників у “Smartчарах” — це якщо й не упир, то буквально з упирячої сім’ї, що сформувало у тоді ще юного Клауса Шульца всі необхідні управлінські якості. Його підлеглі запевнятимуть вас, що вони давно підозрюють його в кровосмоктальних нахилах.
Попри всі труднощі й проєкти на вчора робота в сфері чарописання — доволі престижна, хоча різні люди підходять до цього з різною мотивацією. Юний Малюк тільки відкриває БОЯР, щоб почати працювати в серйозній компанії, де дещо неприємний керівник Ян скидатиме на нього купу складних завдань, а тестерка Аґата, яка сама мріяла колись стати чарописальницею, прискіпливо й до знемоги перевіряє нові чари та зілля. Утім Богдан, Ігор і Антон, на яких звалили терміновий проєкт з іноземцями, поставляться до цього без належної самоорганізації:
— Богдане, це — термометр, — уточнив Мартин.
— Що, правда? Якщо так, то, на мою думку, ми десь тут, — Богдан показав за межі малюнка. — Мені складно виміряти температуру в проєкта, бо він не живий.
— Труп, — підказав Ігор.
Та якими б відповідальними чи безвідповідальними герої не були, це не міняє того, що в одну мить весь магічний світ колапсує, чар-дзеркала тьмяніють, обриваючи всі особисті й робочі комунікації — і голубина пошта перестає бути просто жартом. Потрібно якнайшвидше виправити всесвітню несправність. А поки рішення не знайшлося, то з’ясувати всіма можливими розмовами й погрозами, як це, здавалося б, незначна компанія досі лишається на плаву.
У книзі багато забавних алюзій, про значення яких ви маєте здогадатися самі: відкриття вже згаданого БОЯРу зі щоквартальною сплатою данини, проведення ШКВАРів, “Дослідження зарплат і хат, хто кому кум і брат” у “ЧОУ-ЧОУ” та інші кумедні дрібниці, які роблять цей текст таким привабливим. Є і своя система магії, яка поділяється на контрольовану та хаотичну. Та, визнаю, найбільше мені сподобалася сама розгадка зламу чарів: вона була несподіваною, але прекрасно логічною, такою, що з самого початку лежала на поверхні, однак навіть професіонали великих компаній не могли її розгледіти, що вже казати про скромного читача.
“Smartчари” — це справді хороше гумористичне фентезі, в якому гумор працює на кількох рівнях: від смішних діалогів до елементів світобудови та сюжетних ходів. Роман починається доволі непретензійно, як офісна комедія, але закінчується драматично і з фаєрболами. Читати чарописцям всіх мастей особливо рекомендовано.
Книга доступна в паперовому та електронному форматах.
Рекомендуємо читати:
- айтішникам та іншим працівникам корпоративних галер
- шанувальникам Террі Пратчетта
- любителям гумористичного та затишного фентезі
Оксана ПРОНЬКО
