Гордість і упередження і відьми
Якщо ви не знайомі із сюжетом «Гордості й упередження» Джейн Остін, проходьте повз. Якщо знайомі — застрибуйте.
А що як Лідія, наймолодша з сестер Беннет, мала причину, аби втекти з пропащим Вікгемом? А що як при цьому їх переслідував дракон?
Поговоримо сьогодні про ретелінг Мелінди Тауб «Скандальні зізнання міс Лідії Беннет, відьми».
Міс Лідія Беннет народилася відьмою — сьомою донькою сьомої доньки. Троє сестер померло ще малими, і якщо ви тут зависли, чому дебет не сходиться з кредитом, — адже на момент роману живих доньок було п’ять — то не поспішайте сумніватися в своїх математичних здібностях. Адже насправді Кітті — це кішка, яку маленька Лідія перетворила на дівчинку.
Як на те, бути відьмою — не така вже й дивина. У кожному селі і в кожному містечку є свій шабаш. Бо хай і не всі жінки відьми, але добра третина із них — точно. Хтось спроможний лише на дрібні замовляння, хтось — на щось потужніше. Але закон один: кожні чари вимагають жертви. А якщо не пощастить, то доведеться ще й зіткнутися з примхливими Можновладцями.
Лідії саме так не щастить, але й вона не зі слабкодухих. Так просто на шантаж від древніх сил не дасться!
Роман написано у вигляді довгого рукопису, в якому наша героїня (подекуди непослідовно) викладає події, які сталися з нею в Брайтоні, в Лондоні та після одруження з Вікгемом. Чи то пак не зовсім одруження. 😉
Цікаво також вплітається лінія із Джорджіаною Дарсі — її математичними прагненнями та її прокляттям. Особисто я люблю Джорджі більше, ніж Лідію, тому була дуже рада її бачити, а тандем Джорджіани та Лідії завжди віщує захопливі підсюжети.
Скажу чесно, це десь мій п’ятисотий з лишком ретелінг «Гордості й упередження» і навіть не перший фентезійний. Порівняно з іншими, перебуває в категорії досить добре — 3,8/5. Місцями, як на мене, підкульгувала динаміка і трохи зашвидко подали кульмінацію, але в цілому текст доволі навіть смішний та інтригуючий.
В кінці зовсім інакше дивишся на Лідію. Вона все ще примхливе дівчисько, але не настільки егоїстичне, як ми звикли вважати. Як на те, в неї чуйне серце і талант подобатися та дружити з іншими.
Крім того, авторка робить кросовер і вписує сюди героїню недописаного роману Джейн Остін «Сандітон» — міс Лем, яка значно впливає на розв’язання магічного конфлікту і додає сюди аболіціоністську нотку.
Романтичні лінії несподівано приємні. Чому несподівано? Тому що я ніколи не думала, що пара Лідії і Вікгема може бути предметом романтичного переосмислення. Але зважаючи на те, що Вікгем — не зовсім Вікгем, а трішки демон, то сцена з наркоманським пуншем із морською водою, яка зриває їм обом дах, грає дуже незле.
А якщо ви не вболівали за Кітті і Денні, перевірте, чи не зачерствіло у вас серце, каменюки ви такі.
Про видання: прекрасний переклад Альони Вітязь, ви будете абсолютно задоволені, та фантастичне оформлення Ксенії Степась. А ще тут є видавниче ноу-хау — бантик!
Одним словом, якщо ви любите «Гордість і упередження» (і ретелінги на нього), книгу читайте точно!
Оксана ПРОНЬКО
