Що читала редакція восени 2019

Осінь — саме та пора року, коли ніколи нудьгувати. По-перше, Book Forum. По-друге, магічне розмаїття барв осіннього листя, що пробуджує внутрішнього художника. По-третє, NaNoWriMo, коли треба писати, а не читати. По-четверте, нові скандали у Фейсбучику. Коли ж тут читати книжки? Але редакція “Світу Фентезі” встигає все. Читати далі

“Ніж, якого не відпустиш”: Посібник із виживання у (не)фантастичному світі

Люди змушені були полишити Землю й колонізувати інші планети, але оселившись у новій домівці, привезли з собою весь тягар своєї природи: релігійний фанатизм, ворожість до іншого, і, звісно ж, потяг до насильницької експансії — який вилився у криваву боротьбу з місцевою расою, спеклами. Саме спекли нібито випустили на волю найбільшу тутешню халепу — так званий шум: неконтрольовану телепатію, через яку всі чоловіки завжди знають думки один одного. Читати далі

“Бісова душа” Володимира Аренєва: Недитячі шляхи пригодницького жанру

Робота з власним міфом надзвичайно важлива для становлення будь-якої національної літератури, а надто для української, що звикла загартовуватися в періоди державницьких випробувань. У спробах віднайти оптимальний баланс між традицією та сьогоденням, “оживити” фольклорні сюжети для читачів різного рівня вибагливості письменники вдаються до абсолютно різних стратегій. Хтось населяє міфологічними істотами сучасне місто, хтось пропонує альтернативний жанровий погляд на минуле, а дехто, як-от Володимир Аренєв, бере начебто знайому історію, перекручує її навиворіт, додає дрібку приємно впізнаваних попкультурних алюзій та отримує цілком свіжий погляд на казкову козаччину — що нам і доводить повість “Бісова душа, або Заклятий скарб”, яка щойно пройшла перевірку часом, отримавши новесеньке перевидання. Читати далі

Ельфи та інші істоти в повісті “Останній ельф”

Здавалося б, написати про ельфів оригінально й цікаво вже неможливо, але раз за разом письменники у світі намагаються це зробити. Іноді їх спроби навіть можна назвати вдалими. Наприклад, спробу італійської письменниці Сільвани де Марі з її книгою “Останній ельф”. Читати далі

Як лишитись людиною на вовчій стежці: Химерний рецепт “Аркану вовків” Павла Дерев’янка

Історій про чоловічу ініціацію, про перетворення хлопчика на чоловіка після ряду тяжких випробувань, шалено багато ― це, звісно, один з найпопулярніших сюжетів для фентезі, перевірений спосіб суспільної трансляції рольової моделі. Контури історії Чорнововка впізнавані: загибла мати, відсторонений батько, якого, за передбаченням лісовика, Северин мусить убити ― цілком можливо, фізично, але передусім метафорично, в собі. Читати далі

Прийде і вдовольнить: “Перший кошмар”, який мусить тривати

Український горор існує, каже нам амбітна збірка “Перший кошмар” від вебжурналу “Бабай”, і тепер ми справді готові в це повірити. Перша ластівка, чи то пак, перший кажанчик нової горорної платформи, заснований на результатах літературного конкурсу дворічної давнини, встиг за час підготовки побачити повнометражні дебюти деяких своїх авторів, і фінальний результат тішить: це зріла й цілком самобутня антологія оповідань порівняних новачків і вже знаних жанрових письменників, доповнена доречними тематичними ілюстраціями Ірини Гуріної, майже обов’язковою для будь-якого українського горорного доробку обкладинкою Сергія Крикуна й бонусним перекладом оповідання Вільяма Гоупа Годжсона від одного з упорядників, Андрія Лозінського – словом, фендом доклався до випуску на повну. Читати далі

“Жнець”: Коли збіжжя не просто не збіжжя

Хоча б раз кожен із нас мріяв, аби смерті не існувало. Яким би чудовим стало наше життя! Можливо, таке спадало на думку і мешканцям Дискосвіту. От тільки вони, на відміну від нас, отримали шанс перевірити теорію на практиці. Роман Террі Пратчетта «Жнець», що належить до підциклу «Смерть» серії «Дискосвіт», — це філософська, іронічна, елегійна й глибоко гуманістична історія про сутність людського життя, його радощі й печалі. Читати далі

Про видавництва: де шукати фантастику українською

На фестивалі Kyiv Comic Con 2019 під час дискусії про наукову фантастику зринуло питання, а де ж саме шукати фантастику загалом на українському ринку. Обмежене коло людей, яке слідкує за всіма трендами, завиграшки відповість на це питання, однак звичайний читач може зіткнутися тут з проблемою.

Читати далі

Що читала редакція наприкінці літа 2019

Кінець літа пролетів, як одна мить. Було то холодно, то спекотно, і зовсім нічого не хотілося робити. Окрім як читати книжки, звісно. Бо хто ж відмовиться від подорожі до магічного світу? Тільки не редакція “Світу Фентезі”. Дізнайтеся, що ми читали у серпні, в наступному матеріалі. Читати далі

Карусель історій Володимира Арєнєва: Справді крута дитяча література

Ім’я Володимира Арєнєва — це знак якості. Його поки що дилогія, яка має перерости в трилогію, «Сезон Кіноварі» – певно, найгучніше слово української фантастики про війну на Донбасі. Автор пише потужно, яскраво і, головне, – захопливо. Йому чудово вдаються як дорослі притчі, так і дитячі казки. Останні, мабуть, писати особливо складно, адже малеча — найсуворіші читачі. Тож, поки дорослі чекають на продовження пригод Марти із Нижнього Ортинська, дітлахи можуть почитати кілька книжечок, створених саме для них. Читати далі