Тільки-но Крисьбург оклигав після нападу хігана, як соєць Монмарі знову десь подівся.
Немає його в акацієвих парках, де гуляють ельфи, немає на жодному з сімнадцятьох мостів міста, не видно в другому магічному управлінні.
Сталося так, що древні боги турнули сойця із зони комфорту. Їх волею Монмарі замерзав у снігах, блукав джунглями, вивчав звичаї войовничих скіфів, аби вистежити найхитріше створіння Всесвіту – дракона-перевертня.