Пісня бризів

Це буде соціальна фантастика (хоча з певної точки зору це можна назвати і фентезі)). Історія про світ, в якому панує тоталітарне й теократичне суспільство, за рівнем розвитку подібне на Європу 50-х років. Тут для кожного є своє місце, визначене кольором шкіри, походженням і тестами на здібність до науки. Але люди охоче підтримують усталені правила, бо знають: це треба для захисту від страшної небезпеки, що може знищити Світ. Ця небезпека: бризи, людиноподібні істоти, які живуть в ізольованих Горах, мають руде волосся і здатні до польоту без крил та механізмів. Наука і святе письмо упевнено кажуть, що колись вони ледь не занапастили все живе, а з наукою тут ніхто не сперечається! Людство готове остаточно вирішити “бризівське питання” – і для цього створило одну секретну машину. Правда, несподівано вчений, який керує Проектом, ледь не гине, а герої, що змушені розплутувати цю загадку, влипають у серйозні інтриги й поволі розуміють, що їхні уявлення про Світ та його минуле дуже, дуже далекі від правди. Буде шпигунський детектив, спецслужби, екшен, дуже складне кохання, фальсифікація минулого, літаючі люди, історія боротьби здорового і нездорового суспільства – і герої, які по краплі витискають з себе тоталітарну систему, щоб віднайти себе. Можна сказати, що це опрацювання досвіду того покоління, яке народилося в совку, під його ідеологічним катком, а тоді довго усвідомлювало, хто ми – і все ж відбудувало власну ідентичність.