“Рожевий светрик” – гостросюжетна і щемлива фантастика від авторки з Гостомеля Віри Балацької! От що вона розповідає:
“Пиши! – казали мені. – Це заспокоює нерви!”
Й я писала – коли вивозила дітей з Гостомеля під звуки бою і сморід горілої гуми; коли не могла спати, хвилюючись за друзів, сусідів і учнів, з якими обірвався зв’язок на нестерпні кілька тижнів; і коли повернулася у сплюндроване “братськими” окупантами місто, ночувала у квартирі без опалення і з простреленими вікнами, відмивала, ремонтувала, купувала – і, разом із сотнями земляків, повернула дому, школі та Гостомелю звичний, цивілізований вигляд.
Я писала про фантастичні світи – а виходило про війну. Писала про вигадані емоції – а вкладала все те, що відчула та пережила насправді. Причому ще до того, як “вагнерівці” завели моду втікати за кордон і свідчити там проти своїх соратників, я вже… А, краще без спойлерів!
Так і з’явився “Рожевий светрик” – вигадка, сплетена з реальністю. Або окуляри, які падають від зіткнення з правдою, яку довго не хотіли приймати. Як дим від згорілого ворожого гелікоптера, який завжди носитимеш на денці легень. Як досвід, який передаси дітям і онукам – і вже тільки заради цього виживеш.
Крім того, до книжки потрапили і більш ранні оповідання, починаючи з “Благословення”, написаного аж у 2014 році.
Ех, а колись же всі ми були настільки наївними, що вірили – якщо убити тирана, війна скінчиться! З таких ідей я почала – і поки що зупинилася на “Светрику”. А що писатиму далі? Життя покаже!