Перекладачка Ната Гриценко про книжку: «Ґібсон ― це хороший приклад перекладацького виклику, який варто пережити хоча б раз, і разом з тим ― боротьба з фантомними читацькими очікуваннями чи не з першого анонсу. Будь-яка серйозна фантастична література передбачає всебічне занурення в авторський світ: треба осягнути його технологічний рівень, соціальну складову й лексику, плюс розібрати на цеглинки і спробувати зрозуміти, чим цей твір надихався і на що надихав. Ґібсон ― це все перелічене, тільки замість цеглинок тут величезна мозаїка, калейдоскоп запозиченого з усіх можливих галузей, причому деякі фрагменти основоположні й тримають на собі цілу ідейну конструкцію, а деякі ― доволі декоративні, але все одно потребують розуміння.
Додамо сюди додаткового виміру, адже трилогія ― це до певної міри єдиний механізм, окремі частини якого достатньо самостійні, та все одно неминуче пов’язані. А ще, звісно, перетинаються з іншими творами Ґібсона, що означатиме обов’язковий пошук перехресних відсилок. Ну й, нарешті, фінальне завдання: не розгубити за дослідницьким ентузіазмом словесну красу оригіналу. Хтось скаже ― гардкор, я скажу ― робота мрії».
Усі завтрашні вечірки * (Міст #3) 
Ідору * (Міст #2) 
Периферал (Джекпот #1)