Мій світ змінився, щойно я переступила поріг академії. Ніщо не було правильним ні в цьому місці, ні в її учнях. І ось я опинилась тут, звичайна людина серед богів… чи монстрів. Я досі не можу визначитись, до якого з цих войовничих кланів я належу, і чи належу взагалі. Я знаю лише одне, що їхня спільна ознака — це ненависть до мене.
А ще є Джексон Вега. Вампір зі своїми небезпечними таємницями, який нічого не відчуває вже сотню років. Але щось у ньому вабить мене. Щось із того, що зламане в ньому, і це якимось чином співпадає з тим, що зламане в мені. Що загрожує нам усім загибеллю.
Адже Джексон змурував стіну навколо себе не просто так. І тепер хтось хоче спробувати розбудити сплячого монстра. І я починаю задумуватись, чи не привезли мене сюди навмисно — як певну приманку.
Опір (Жага #2)