Війна землян з інопланетянами та калібрувальний бозон евотон
Андрій Крижевський. Евотон: початок. – К.: Ксенія Мацкевич, 2016. – 256 с.
Як не прикро, та станом на сьогодні сучасна космічна фантастика майже не представлена на українському ринку. Особливо сумно стає, коли мова заходить про сучасних українських письменників. Ковтком свіжого повітря для шанувальників цього жанру стала поява нового молодого одеського автора – Андрія Крижевського та його трилогії «Лабіринти Евотона».
Сьогодні мова піде про «Евотон: початок» – дебютний роман Крижевського, який став першим з трилогії та був написаний в 2013 році.
Події, описані в романі, відбуваються на двох планетах: Патрії та Землі, а також у космічному просторі. Патрієць Велфарій, який є співробітником відділу позапатрійних цивілізацій Інституту науки, вирушає на пошуки Міли, подруги дитинства, яка замінила йому сестру, на планету S24, котру місцеві мешканці називають Землею. На цій планеті він потрапляє в справжні шпигунські пристрасті, що вирують між землянами, патрійцями та абсідеумами (представниками надзвичайно розвинутої інопланетної цивілізації) і загрожують збройним конфліктом.
Абсідеумів цікавить елементарна частинка евотон, що генерується живими істотами й несе в собі неймовірний масив інформації та енергії. Ця частинка цінніша за золото чи платину, і розвинуті цивілізації жадають нею володіти.
Не всім формам життя, навіть розвинутим, вдається генерувати евотони, зокрема, не вміють це представники абсідеумської цивілізації. А ось землянам пощастило – попри надзвичайно низький в порівнянні з інопланетянами технологічний розвиток вони, самі того не відаючи, генерують евотони у великих кількостях. Саме тому абсідеуми зацікавилися їхньою планетою та хотіли б поневолити землян. Як наслідок, починається війна за участю землян, патрійців та абсідеумів, і невідомо, хто переможе.
Слід визнати, на початку роман читати доволі складно: важко сприймаються імена представників позаземних цивілізацій, потрібно заглиблюватися в наукову складову. Окрім того, нараторами в романі є як автор, так і герої роману. Причому від розділу до розділу оповідач міняється. Тому читачеві потрібно бути уважним та звикати до такої манери оповіді. Та чим далі — читання стає легшим. Особливо зважаючи на те, що наприкінці роман перетворюється в динамічний екшн з грандіозними бойовими сценами.
Роман «Евотон: початок» написаний у жанрі космічної опери, але йому притаманні риси як твердої наукової фантастики, так і динамічного бойовика з елементами шпигунського трилера. Важливою складовою фантастичного роману є ретельно пропрацьована науково-фантастична складова: цивілізації та шляхи їхнього розвитку, частинка евотон, технології та зброя інопланетян. Після прочитання першого роману видається, що світ, створений Крижевським, цілісний, має чітку структуру, історію, еволюцію.
Як і личить фантасту – автор не тільки фантазує та створює власні світи, але й торкається питань існування цивілізацій та світобудови в цілому, нехай і підходить до цього з несподіваного боку.
Важливим доповненням роману є термінологічний словник всесвіту «Евотон», який поділено на розділи: цивілізації, пристрої, зброя та інші, покликаний допомогти краще розібратися в тексті Крижевського. Його читачі знайдуть наприкінці книжки.
Ще одним приємним моментом є формат видання – воно оформлене в тверду палітурку та має лясе, текст друковано зручним для читання шрифтом. Роман написаний російською мовою, для україномовного читача текст адаптувала Людмила Крижановська.
Слід очікувати, що роман «Евотон: початок» зацікавить поціновувачів наукової та космічної фантастики. І якщо роман їм припаде до душі, то нагадуємо, що це тільки перша частина трилогії. Про наступний роман «Лабіринти Евотона», що входить до однойменної серії, поговоримо згодом.
Микола ПЕТРАЩУК
