Люди жили тому, що вона вбивала. Люди гинули, тому що він жив.
Зафіра – мисливиця, яка переодягається в чоловіка, коли бореться з проклятим лісом Арз, щоб врятувати свій народ від голоду. Насір – Принц Смерті, який вбиває тих, кому вистачає дурості кинути виклик його батькові, султану-самодержцю. Якби Зафіру викрили як дівчину, всі її досягнення заперечили б; якби Насір виявив співчуття, батько покарав би його в найжорстокіший спосіб. І Зафіра, і Насір – живі легенди королівства Аравія, та це не те, чого вони прагнули.
Назріває війна, Арз з кожним днем наближається, поглинаючи землю тінню. Коли Зафіра вирушає на пошуки втраченого артефакту, який може відновити магію в її стражденному світі та зупинити Арз, султан відправляє зі схожою місією Насіра: знайти артефакт і вбити мисливця. Але під час їхньої подорожі збурюється стародавнє зло, і нагорода, яку вони обоє шукають, може стати загрозою, яку складно й уявити.