ПублікаціїТематичне

Аніме-клуб «Міцурукі»: Всеукраїнський період

Наприкінці травня 2017 року в Україні було впроваджене блокування для низки російських ресурсів. Україномовні спільноти швидко переорієнтувалися з популярного тоді ВК на Фейсбук і Телеграм. Не стала винятком і спільнота аніме-клубу «Міцурукі», який тоді складався з двох частин: львівського та київського — і з червня перемістив свою головну сторінку на Фейсбук під керівництвом Фурунзе. У третій і заключній статті до Дня анімешника «Світ Фентезі» розгляне, як Міцурукі утретє оновився і постав як всеукраїнська організація анімешників.

Сторінку у Фейсбуці було створено ще в 2015 році, але через орієнтування на ВКонтакті на той час вона не оновлювалася і простояла порожньою аж до травня 2017-го року. Фурунзе з деякими адмінами з ВКонтакті почали розвивати паблік 17-го травня 2017 року — цю дату можна вважати третім заснуванням клубу (перше — 1.10.2010 у Львові, друге — 31.08.2014 у Києві).

Рекламна наліпка львівського осередку

Спочатку туди була інтегрована така ж система, яка була у ВКонтакті (різні зображення тощо), але згодом стало зрозуміло, що потрібно розвивати щось більш доречне для аудиторії Фейсбуку. Характер постів змістився у бік аналітики та освітлення подій в аніме-індустрії. Восени 2017 року долучився Неконосан, якому належить авторство багатьох рецензій, перекладів аніме-аналітики та статей про українських косплеєрів. Надалі він проводить два покази аніме «Твоє ім’я»: один приватний, другий в Українському Домі у Варшаві.

Слідом за ним до адміністрування сторінки приєдналися Арія, дніпровський активіст ХевіЮА та київська активістка Хамелеон. Вони почали публікувати свої матеріали, у сторінки з’явилася сітка публікацій, яка тримається й досі. Восени 2018-го року Арія перебрала на себе повноваження керівника пабліка. Взимку 2019-го року до адмінського складу приєднався харківський активіст Дотрокс, який веде публікацію новин з аніме-індустрії і відповідає за інтеграцію сторінки та сайту.

На даний момент на сторінці постяться новини з аніме-індустрії, різні смішні та життєві меми, рецензії, огляди та враження на різні аніме, рубрика косплею, шарнірних ляльок, Токійської моди та японської музики. На сьогодні сторінка є найбільшою україномовною анімешною спільнотою у всьому Фейсбуці. У зв’язку з перекладацькою діяльністю Фурунзе відійшов від активного наповнення пабліку.

Восени 2018 року львів’янами було створено новий сайт клубу, але його підтримку і оновлення взяв на себе харків’янин Дотрокс.

Ще в серпні 2017 року Фурунзе створив стріми, де з того часу всі охочі анімешники разом дивилися аніме з українським або англійським озвученням та субтитрами. Саме там зібралися перші охочі субтитрувати аніме українською. Це були ХевіЮА та Обнімашечка, і випускали вони «Місце, що далі за всесвіт». Завдяки активній діяльності клубу в інших сферах кількість перекладачів почала зростати, і зимовий сезон 2018 було завершено з перекладом також «Цитрусу», «Світанкової пісні Лу», 5 серії Ґінтами та «Кеншін Блукач: Минуле» за координаторства Фурунзе та Хеві. В гуртових проектах фігурували також Їн, Кроха, Ксенія, ІОN та Марі. Джойс перекладає «Пінг-понг».

Весняний сезон почався ще запальніше, оскільки кількість перекладачів знову зросла і досягла кільканадцять різною мірою активних осіб. Почався переклад таких тайтлів, як «Хісоне та Масотан», «Тада-кун не закохується», «Тяжке кохання в отаку», «Любовні історії Тачібанакану, «Свято ляльок», «Меґалобокс», «Агресивна Рецуко» та «Лист із країни собак» з координаторами Фурунзе, ХевіЮА та Серафікусом на чолі та з перекладачами Обнімашкою, Написарем, Марі Сабель, Сіквенс, Юджином, Рейтаром, Ґаннером та редактором Мажорчиком. У літньому сезоні взяли перекладати два тайтли: «Ханебадо» (к. Фурунзе)  та «Хроніки Монгольської Навали» (к. ХевіЮА). Приєдналися Ромікс та Одеялов.

Основною метою перекладачів на той момент була швидкість. Особливість перекладів Міцурукі в тому, що перекладачем будь-якої частини серії може виступити будь-хто: субтитри діляться на рівні частини між охочими перекладачами. Після перекладу все склеюється і оброблюється редактором (який відповідальний за всі серії проекту) до спільного знаменника. Через це, хоч і перекладається багатьма людьми, проект виглядає однаково і стабільно. При цьому перекладачі попередньо тестуються, аби відповідати базовим необхідним навичкам адекватного перекладу. Дану систему встановив Фурунзе як найефективнішу на той момент. Вона показала свою реальну ефективність і поступається хіба що перекладачам-професіоналам, які чомусь вирішили перекладати аніме.

У подальших сезонах було ще більше робіт: почався переклад зимово-весняного аніме 2018 р. «Дороро» (к. Серафікус), закінчився переклад аніме «Янголятко, що прилетіло до мене» (к. Фурунзе) та аніме «Неверленд, омріяна нами країна вічного дитинства» (к. ХевіЮА). Долучилися нові перекладачі, які згодом випробували себе як координатори та взялися за переклади аніме «Інуяшікі» (к. Romix), «І все-таки світ прекрасний» (к. VasylT). Також було випущені дві спільні роботи: «Негідники не мріють про шляхетних кроличок» (к. Фурунзе) та «Пустельна Ескадрилья Котобукі» (к. Фурунзе). Навесні 2019 р. Курка Аалямб перекладає аніме «Вождь», створене у КНР до 200 річниці Карла Маркса про історію його життя.

З осені 2018 року через дуже бідний сезон декілька людей в команді на чолі з львівським активістом Rainy984 почали перекладати та озвучувати неперекладені серії аніме «Наруто: Ураганні Хроніки». Плодами їхньої роботи стали по 5 перекладених серій на тиждень. Їхня робота триває і донині. На даний момент це найдовший проект перекладів.  Найактивніші перекладачі, окрім самого Rainy984, — це AniSky, Milisento, fanat22012, Samuraigirl, Цуберок, Vova_ss. За всю історію це було понад 25 перекладачів із майже всіх областей України.

Вітання з нагоди восьмої річниці клубу в Хмельницькому

За величезний внесок у розвиток кількох напрямів загальноукраїнського рівня Фурунзе визнається як третій президент аніме-клубу «Міцурукі». Впродовж 2018 року аніме-клуб «Міцурукі» фактично переформатовується у всеукраїнську організацію з чергою президентів на чолі, кожен з яких може розвивати клуб у межах, не обмежених попереднім, і повноваження якого вичерпуються лише з вичерпанням бажання діяти. Відповідно першим президентом є Лунсар від 2010 року, другим — Курка від 2014 року, третім Фурунзе — від 2017 року. Чітких критеріїв визнання діяча президентом не сформувалося, але загалом мова йде про здатність привабити і згуртувати навколо клубу якісно нові діяльні та прихильницькі ресурси, що дає відчутний поштовх його розвитку.

Курка, відійшовши від проведення анімок у Києві безпосередньо, тим не менш закликає реформувати анімки відповідно до отриманого досвіду. Щотижневі зібрання він пропонує замінити на тематичні заходи з визначеними датами, які можуть проводитися, якщо є охочі взятися за керівництво. Для таких заходів передбачена організація і, можливо, програма. Також пропонуються випадкові прогулянки, де програми не передбачається і кожен може робити її настільки цікавою, наскільки зможе в будь-який момент і нерегулярно.

Це запропоновано у зв’язку з виснаженням як організаторів регулярних анімок, так і відвідувачів, які втрачають стимули до відвідування, через відсутність тематичності заходів і їхньої великої кількості. Такими датами за досвідом львівського та київського осередків стали:

  • 5 січня — день народження Хаяо Міядзакі, найвідомішого режисера аніме. Святкується переважно спільно з Новим роком, оскільки 5 січня свята і зібратися важко.
  • Перша неділя лютого — юкімі (милування снігом). Аби було не нудно і не холодно, то проводиться зимовий шашлик на території закинутої будівлі, як доказ того, що анімешники навіть серед морозу та снігу можуть зробити райський куточок.
  • Перша неділя квітня (але не Великдень) — весняна аніме-хода або хоча б перші сходини у теплі на природі.
  • Початок травня — ханамі, милування квітами сакур, конкурси на тематику японської культури.
  • 20 червня — День анімешника, святкується у день створення першого українського аніме-клубу «Крістал Павер».
  • 7 липня — танабата, традиційне японське свято.
  • Остання неділя серпня  — суйкаварі, розбивання кавуна.
  • 15 вересня — остання і святкова цукімі — нічна анімка
  • 14 жовтня — день українського аніме-фандабу, перше аніме у фанатській озвучці показано публічно. Святкується переглядом.
  • 21 жовтня чи близько того — моміджі-ґарі, милування кленовим листям.
  • 13 листопада — День українського сканлейту, читання та обговорення манґи. Святкується у день виникнення УАніме.
  • У грудні планується влаштувати посиденьки з японським чаєм і каліграфією, але події ще не вигадали. Зручна дата 15 грудня — День отаку.

Вважається, що найкраще, аби такі свята проводилися, коли дійсно є бажаючі, забезпечити хоча б мінімальну програму і щоб на одного координатора припадало не більше двох заходів на рік, розташованих в протилежних сезонах.

Для прогулянок, як правило, має бути визначена якась загальна навколоанімешна тема. Така, щоби всі чи більшість мали змогу висловитися. Наприклад, «Ваш улюблений жанр аніме і чому». На початку сходин всі без винятку гуртуються і по черзі, за модерування організатора, представляються та висловлююся щодо теми. Після цього «бліцу» атмосфера стає легшою, люди відчувають себе залученими і роззнайомленими.

Моміджі-ґарі 2017

У Києві учасницею Хамелеон стабільно проводяться японофільські заходи: весняне милування квітами сакур ханамі і осіннє милування кленовим листям моміджі-ґарі. Моміджі-ґарі відбувається в урочищі Бабин Яр із частуванням японським чаєм, конкурсами на кой-кой, на вінки з кленового листя та на японську поезію. На ханамі в парку Кіото влаштовується найбільший чемпіонат з кой-кою, кулінарний конкурс японської їжі, конкурс японської поезії та конкурс кімоно.

Так само з року в рік проводиться аніме-хода в перших тижнях квітня. Сформувався традиційний сценарій з індивідуальними відхиленнями. Збір відбувається біля знаку нульового кілометру на Майдані Незалежності. Першим 100 гостям роздаються лотерейні картки, за ними розігруються призи. Потім люди йдуть до арки Дружби Народів, де відбувається конкурс косплею, потім ідуть до сцени «Мушлі», де відбуваються дрібні конкурси. У 2019 році це були конкурс вайфу, конкурс опенінгів та конкурс плакатів. На аніме-ході 2019 був поставлений рекорд відвідуваності — більше 400 людей.

Аніме-хода 2019

У зв’язку зі швидким зростанням кількості учасників клубу із різних регіонів на початку лютого було утворено систему регіональних бесід українських анімешників. Піонером розвитку стала бесіда Дніпра, створена Куркою, Хеві та ІОН 20 лютого. Надалі були утворені бесіди всіх областей України, окрім Луганської, Донецької та АР Крим як регіонів, де тимчасово неможлива українізація аніме-фендому повною мірою. Попри це клубом заявлено, що «можуть бути створені осередки у всіх українських землях, як-то Донецька, Луганська області, АР Крим, Кубань(Малиновий Клин), Східна Слобожанщина, Стародубщина, Сірий Клин, Жовтий Клин та Зелений Клин. Логотип кожної бесіди являє собою анімешну алюзію на логотип чи емблему міста або області.

Слідом за перекладом «Цитруса» від імені клубу його взяли на озвучення Ґвен і Маслінка. Незабаром Арія, яка до того адмініструвала сторінку на ФБ, разом із дабером Артезіаном почали озвучення аніме «Кінець світу: Маєш плани на кінець світу? Не зайнятий? Врятуєш нас?», більше відомий як «SukaSuka». Перші озвучені серії почали виходити у лютому 2018. У новому весняному сезоні обом припала до душі романтична комедія «Тада-кун не закохується», тому без вагань взялися за її озвучення. У травні починає озвучувати Юкі. Першою її роботою стала короткометражка «Лист з країни собак» (чоловічі ролі озвучив Ґвен).

Зараз окрім озвучення Юкі зацікавлена у створенні каверів, серед яких вже готові «Магія» з аніме «Мадока Маґіка», «Твоя вина» з аніме «Негідники не мріють про шляхетних кроличок» та «Подвійна Зірка» з аніме «Легенди про героїв галактики, нова теза». Зведення звуку виконує Ґвен, а перекладач останніх двох Курка Аалямб.

Надалі приєднуються Anatoly136UA та Sagittari. Остання спершу озвучила короткометражку «Розквіт» в один голос. Після появи нових людей Арія вирішила організувати разом із Юкі, Sagittari та Anatoly136UA перше багатоголосе озвучення від Міцуркі: комедійне аніме про пілотування драконів «Хісоне та Мастан».

У цей час до клубу приєднується дабер Ivan_Crystal, який згодом починає координувати «Хроніки крил» та «Перезапуск Сакуради».

У липні 2018 починається робота над історичним онґоїнґом «Анґолмуа. Хроніки монгольського вторгнення». Координує проект Артезіан, чоловічі ролі розділені між ним та Anatoly136UA, а жіночі — між Арією та Artymko. У серпні 2018 Арія та Артезіан організовують роботу над другим сезоном Нораґамі: «Безхатній бог. Араґото». Окрім них, в проекті беруть участь Anatoly136UA, Bitari та Русалка, яка озвучувала попередній сезон. Цього ж місяця починає озвучувати координатор Rainy984. Його власний проект — озвучення комедійного серіалу на тематику Fate: «Карнавальний фантазм».

У зимовому сезоні 2019 озвучено аніме «Неверленд. Омріяна нами країна вічного дитинства». Над проектом працюють дабери Арія, Артезіан, Anatoly136UA, Artymko тa Uta. (координатор — Арія).

Rainy984 організовує переклад, а в команді з Artymko — озвучення «Наруто. Ураганні хроніки». Постери до озвучень та перекладів створює Дарк Кукі.

Також у квітні 2019 він починає координувати озвучення «Тяжке кохання в отаку» (Rainy984, Invoker_mmp, Лисеня, Artymko, Kyxylin). Цього місяця долучається VasylT. Його перший власний проект (переклад та озвучення) — «І все-таки світ прекрасний». За координування та редакцією Артезіана починається озвучення «Свято ляльок». Дабери — Risadere та F1st, робота зі звуком — Грицько.

Травень 2019 — Арія, Artymko, Risadere та Артезіан озвучили повнометражку «Ліза та Блакитна Пташка». Rainy984 береться за озвучення аніме «Вождь» (переклад — Курка).

Отож, кожен, хто стає дабером в аніме-клубі «Міцурукі», може долучитися до якогось проекту (озвучення, робота зі звуком, редагування чи накладання субтитрів) і за бажанням розпочати власний як координатор, запрошуючи охочих виконувати дотичні задачі.

Для зручності роботи створюються окремі конфи, де є тільки ті люди, які займаються даним тайтлом, щоб важливі повідомлення не загубились і щоб можна було оперативно та спільно вирішити якісь питання. «Ми віримо, що в нас все попереду. У мене є ще список аніме, яким мрію подарувати українське озвучення. І якби банально це не звучало,  хочеться зробити все з душею, адже за час роботи ці тайтли стають наче рідними», — зазначає Арія, перший координатор озвучення «Міцурукі».

Усі, хто хочуть озвучувати, але не мають хорошого мікрофона та засобів для придбання, можуть легко розпочати озвучувати аніме у клубі. Якщо ж є обладнання, достатнє для мінімально адекватного звуку, вони можуть ударно робити одноголоски за наявними у нас перекладами аніме, на яке дабери перебирають харчами. У випадку старанної та стабільної діяльності і розуміння основ клубу можна буде оголосити про збір донатів на мікрофон.

Косплейний бал

У лютому 2018 року відкрито спільноту «Анімешні меми» в Телеграмі, у травні — паблік «Cosplay Ukraine» в Фейсбуці. На початку червня 2018 року Київський клуб вперше отримав медіа-акредитацію на польський фестиваль «Crystalcon». У результаті Неконосанові запропонував співпрацю польський блоґер-початківець Вольфенштейн з Познані. Відтоді практично всі звіти на фести виходять двома мовами. Далі були «Magnificon» (де київський клуб співпрацював із польською спільнотою «Nyanyan~»), «Nejiro», «Animatsuri», «Niucon IX». Восени Неконосан запропонував на два польські фестивалі  у ролі кореспондентів Вольфенштейна (на «The Basement: Asian Week» у Познані) та Арію Лев («Falkon» у Любліні). 2019 рік позначився запрошенням на «Валентинковий Косплейний Бал» (Лодзь, Неконосан). Вперше клуб було представлено і на київському фестивалі «WeGame 5.0», куди делегували Серафікуса.

18 травня 2019 у кінозалі фестивалю «Анікон» відбулася презентація діяльності клубу з українізації. Початок презентації розпочав Камуй. Він поділився історією клубу, з чого все починалося, як справа розвивалася та чим клуб займається зараз. Ivan_Crystal та Rainy984 розповіли про напрямки субтитрування і озвучення відповідно, як у клубі організовані ці процеси, а Тотьяна — про сканлейт, перші фанатські переклади, перші ліцензійні видання, перший друк клубу і як відбувається робота від сканування до релізу. Гостям показали кілька серій «Хеталії»,  «Важкого кохання» та «Неверленду», а також провели косплей-шоу.

Видання “Міцурукі”, подаровані МЦБ

Чергова хвиля книгодрукування почалася наприкінці 2017 року, коли до клубу долучився невідомий меценат. Було здійснене довидання ранобе «Вовчиця та спеції» (редактор Джойс), видання «Меланхолії Харухі Судзумії» (Редактор Демо та Шакал)  і «Ласкаво просимо до НХК» (редактор Княжич), мало хто вже сумнівався, що хтось його колись  перекладе краще. Також було видано «Історії монстрів» у перекладі Рестлеса із англійської. Було здійснене довидання манґи «Хвіст Феї» (Переклад Mr Deus, нанесення тексту Tiarita), «Ван Піс» (переклад Madgrind та Linсoln Park, редактура Demetriol та Demo, клінінґ Madgrind, нанесення тексту: Madgrind та Waatar) та «Атаки титанів»; видано «Легенду про Коїзумі» (Переклад Tata, нанесення тексту Лунсар та Камуї, коректура Demo), «Ванпанчмен. Том 1» (Переклад з англійської і редактура Rosava & Mad_Company & AdrianZP, нанесення тексту: Rosava, Demo), «Токійського гуля» (Переклад Mr Deus, нанесення тексту: Tiarita). Примірники вручаються діячам, переможцям конкурсів, відправляються в бібліотеки різних регіонів України.

За керівництва Кайдаша та за участі Серфіана і Елісея1769 для Інтернету були зроблені манґи-ван шоти «Серця на продаж» та «Хорімія», перший розділ «Оверлорд» (переклад, клін і тайп виконав OneLightRay), перший розділ «Вбивця гоблінів» (переклад, клін і тайп виконав Дотрокс). Було також видано манґу «Години нашого щастя» (сканування Курка Аалямб, переклад Romana Pond, Teyes, Kaidash, очищення сканів Фурунзе, Ksenia, Flural, нанесення тексту: Demo, Kaidash), «Дюрара» (переклад з англійської: Росава, нанесення тексту Росава, редагування Смок), «Блейм» (переклад SamOdin, коректура Demetriol Domini, клінінг Орфеефро, нанесення тексту Тотьяна), ранобе «Мистецтво меча онлайн» (редактор not now d).

Обкладинки до всіх манґ і ранобе, крім «Коїзумі» і «Хвоста феї», зробив Орфеефро, а до цих двох — Лунсар. Макетував та друкував усі Курка Аалямб.

Разом із розвитком діяльності починають виникати і спільноти в регіонах. У липні до клубу вирішує приєднатися спільнота анімешників із Тернополя за очільництва Ivan_Crystal, іноді проводяться сходини.

Анімка в Тернополі

У Дніпрі, як уже згадувалося, ще в лютому була створена бесіда, яка відразу стала активно розвиватися. ION почала розклеювати чібіки по місту. До адмінів приєдналися діячі регіону Gunner і Eugene. Кількість учасників зросла, і 22 квітня 2018 року стало можливим провести перші сходини, під час яких відбулася вікторина на знання аніме-культури. Учасники були винагороджені призами, після чого вони прогулялися по місту. Загалом, з квітня по вересень було проведено багато тематичних анімок та прогулянок, які організовували як адміни, так і самі учасники бесіди. У другій половині літа 2018 року частота таких сходин значно зросла. Найзнаковіші з них сталися 8 вересня, коли до дніпрян у гості приїхали кияни Курка, Джойс та Демо. Вони були дуже плідними у плані спілкування, організацїї, вражень та культурного внеску до клубу. Навесні 2019 сходини розпочинаються з новою силою.

Перші сходини хмельницького осередку Міцурукі відбулися 16 серпня за організації Suzume Murakami і відтоді відбуваються час від часу. Учасники влаштовують перегляди аніме українською.

У Києві учасники ходять на перегляди аніме та влаштовують змагання з кой-кою. Час від часу збираються на прогулянки та посиденьки у «Постапокаліптичній кав’ярні», яка виступає партнером клубу. Відбувається ряд ефірів на «Всесвітньо-Броварському телебаченні» з Куркою Аалямбом.

Приїзд киян у Дніпро

Сходини харківського осередку клубу вперше відбулися наприкінці серпня і були приурочені до суйкаварі. Після цього Одеялов, Данька Рваний та india стали збирати суботні сходини в Саржиному Яру, Женя Харченко розклеював чібіків з рекламою. 15 вересня відбулося цукімі. Учасники приносили японські страви та споглядали місяць. З наближенням морозів знайшли першу локацію для сходин під дахом — кав’ярню «Виручай-кімната», адміністратор якої люб’язно запропонувала проводити сходини в них. На початку листопада  2018 року до Харкова приїздить Курка з дівчиною, вони відвідують місцеву спільноту. Подаровані примірники манґи та ранобе у місцеву бібліотеку.

Історія львівських анімок нової генерації розпочалася 28 вересня 2018 року. Перша була організована в Стрийському парку Rainy984, на ній було 8 людей. На наступній, що відбулася за тиждень, було вже біля 20-и людей, тоді святкувався день народження «Міцурукі». Потім анімки, організовувані Мордекаєм та Данилом, стали проводитися щотижня по п’ятницях, з місцем збору в центрі біля пам’ятника Шевченку. При цьому стара генерація проводить анімки в четвер у звичайному режимі.

В Івано-Франківську сходини почалися в листопаді-місяці 2018. До найперших сходин спричинилися Sora, KwanTom, OtakuFirstUA і CowboyFHL. Вони змогли організувати анімку за 2 тижні. Провели її у барі «Грот». Прийшло приблизно 90 людей, які, на жаль, не всі змогли вміститися в одному приміщенні. Проводилися різноманітні конкурси, які вони спонсорували самі, розігравши 3 плакати і 3 значки.

Анімка в Одесі

Проводяться сходини у вінницькому (осінь 2018), чернігівському (весна 2019, орг. Серафікус) та одеському (весна 2019, орг. Ґліммер) осередках.

Поряд із візуальною символікою клуб має і своєрідні фан-пісні. Офіційного гімну не існує, але на його статус претендують 2 пісні: «Сонячний край» на музику з пісні «Революція серця» з «Легенди про героїв галактики»; а також «Лиш в Міцурукі» на музику пісні Віктора Морозова «Тілько ві Львові».

Загалом, на весну 2019 року клуб налічує близько 100 людей, залучених до різних напрямків діяльності, і більше 1000 осіб у спільнотах у більшій частині регіонів України.

Десь за тиждень до публікації цього матеріалу було оголошено, що у київському осередку за ініціативи Курки та координаторства Фортпіта проходить винятковий проект — спільний переклад аніме учасниками осередку. У проекті бажають взяти участь 52 людини, переважна більшість з яких до цього не перекладали. Звісно ж, врешті по перекладу пройдеться редактор.

Таким чином через сукупну моральну силу клубу гостей локального осередку залучають до безпосередньої участі в українізації, а не лише споживання її продуктів. Це є однією з цілей клубу — поширення культури українізації, а не лише доробків ряду виняткових особистостей.

Чібік харківського осередку клубу в Каліфорнії, США

В об’єднання є плани щодо розширення та українізації локальних спільнот, особливо південно-східного регіону. Курка, який консультує діячів як в Інтернеті, так і на місцях, зазначає: «Основною метою існування клубу «Міцурукі» було і лишається розширення кола діячів та прихильників української адаптації навколоанімешного та навколояпонського контенту за рахунок зовнішніх ресурсів, ще не залучених до цього подібними організаціями. Вагомим елементом цього є активні дії, а не очікування того, що кількість наших однодумців з часом побільшає сама собою. У рамках цієї мети обираються стратегія та тактики розвитку.

Це не заперечує того, що від Ужгорода до Харкова і від Чернігова до Одеси учасники клубу зливаються в дружню всеукраїнську спільноту, їздять одне до одного і просто спілкуються вже особисто. Але ми ніколи не забуваємо, що дало нам цих однодумців у нашому житті. А це — публічна тематична діяльність і готовність приймати всіх охочих, сприймати їхні думки та ідеї, пробувати нові неходжені шляхи розвитку, окрім тих, які явно згубні і не показали себе на практиці в минулому. Не маю сміливості стверджувати це одноосібно, але можливо це і є дух клубу «Міцурукі».

Тетяна ЛОМИКА

Посилання

Avatar photo

Оксана Пронько

Вона ж Росава. Адміністраторка, оглядачка.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *