Замятін і Гакслі: Антиутопії на Форумі видавців
До цьогорічного Форуму видавців вийде ще дві класичні книги, які визначили розвиток жанру антиутопії. Це “Ми” Євґєнія Замятіна та “Який чудесний світ новий!” Олдоса Гакслі.
Євґєній Замятін “Ми”
Комубук
Переклад з російської: Оксана Торчило
Після руйнівної двохсотрічної війни гине мало не все населення Землі. Ті, кому все ж таки вдалося вижити, жертвуючи своєю особистою свободою, створюють Єдину державу – оплот порядку та рівності. Засновники Єдиної держави підкорили голод – нафтовою їжею, а кохання – рожевими талонами. Все у цьому місті раціональне і математично вивірене. Місто майбутнього обнесене Зеленою стіною, яка захищає його мешканців від хаосу навколишнього ірраціонального світу, а будинки у місті нагадують матриці зі скла, де кожен у своїй комірчині постійно знаходиться під наглядом усіх.
Головний герой роману, інженер Д-503, щасливий жити посеред цього досконалого математичного світу. Він починає свій щоденник як оду величі Єдиній державі, однак його наміри швидко сходять нанівець… «Ми» Євґєнія Замятіна – це безумовно одна з найкращих антиутопій 20-го століття, яка сьогодні звучить особливо актуально. (с) Анотація видавництва
Олдос Гакслі “Який чудесний світ новий!”
Вавилонська бібліотека спільно з ВСЛ
Переклад: Віктор Морозов
Світ Олдоса Гакслі — це світ, в якому людей вирощують у пробірках, чітко формуючи генотип для певної суспільної категорії. Розвінчується інститут сім’ї: кохайся, з ким бажаєш, але дітей народжувати заборонено.
У ньому гармонійно все, і якщо ти відчуваєш хоч найменший неспокій, то приймаєш спеціальний наркотик — і ось ти вже щасливий. Щасливий, але без свободи думки. Та чи всі готові прийняти такий світ? Про це і розповідає роман.
