Нічия Земля: після Потопу
Ян Валетов. Ничья Земля: роман в 2-х кн. – Кн. 1. – Харьков : Фолио, 2017. – 522 с.
Ян Валетов. Ничья Земля: роман в 2-х кн. – Кн. 2. – Харьков : Фолио, 2017. – 636 с.
Український російськомовний письменник та журналіст Ян Валетов, відомий також під псевдонімом Борис Бітнер, надзвичайно продуктивний. Попри те, що він встигає займатися бізнесом, пише оповідання, публікує статті, що стосуються підприємництва та політики, він автор десятка романів, у тому числі й двох повноцінних циклів: «Проклятий» та «Нічия Земля». Видавництво «Фоліо» минулого року опублікувало цикл «Проклятий» у двох томах. Цього ж року надійшла черга «Нічиєї Землі».
Чотири романи, що входять до циклу, – «Нічия Земля», «Діти Капища», «Дурні та герої» і «Школа негідників» — вперше були опубліковані в Росії, а потім неодноразово перевидавалися. Окрім того, в Польщі в люблінському видавництві «Fabryka Słów» був опублікований перший роман серії «Ziemia niczyja» в перекладі Єви Бялоленьської. Цього року в її ж перекладі планують опублікувати наступну частину «Dzieci Martwej Ziemi». Тому видання серії романів українським видавництвом бачиться з надзвичайним запізненням. Але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. На жаль, українського перекладу досі немає – роман опубліковано російською.
Головним героєм роману є Міхаїл Сєрґєєв, підготований радянськими спецслужбами спеціаліст для вирішення, часто неофіційного та жорсткого, різноманітних проблем, що виникали за межами Радянської імперії. Після розпаду Союзу Сєрґєєв залишився працювати чиновником при українському Міністерстві Надзвичайних Ситуацій, співпрацював з друзями дитинства та виявився причетним до торгівлі зброєю.
На початку ХХІ століття в Україні трапилася надзвичайна катастрофа: центральна частина території від самого Києва і до Чорного моря була затоплена – потужна Хвиля змела міста і села, що трапилися їй на шляху та вбила мільйони людей. Після того, як зійшла вода, постраждалі території виявилися охоплені радіоактивним та хімічним забрудненням. Ця Нічия Земля розділила країну навпіл.
Як наслідок, Східна Україна виокремилася в окрему державу – Східну Республіку зі столицею в Донецьку. Вона залежить від Російської імперії, що знаходиться під владою колишнього кадебіста, а тепер імператора Александра Алєксандровіча Крутова. Західна Україна, що тяжіє до європейських країн, отримала назву Конфедерації. Нею керує Гетьман Стецьків. Ці держави мають власні інтереси на Нічиїй Землі: хтось охороняє нафтопроводи чи проводить секретні експерименти, сюди таємно вивозять злочинців.
Саме в цій Нічиї Землі й знайшов собі пристанище вже немолодий Сєрґєєв. Він разом із Мовчуном, який замінив йому сина, мають виконати замовлення міжнародного злочинця Алі Баби та допомогти тому з території Києва винести берилій. Звичайно, їхня пригода сповнена небезпек, і ще не відомо, чи героям вдасться вижити.
Слід визнати, що Валетов велосипед винаходити не став. Цикл «Нічия Земля» нагадує голлівудські бойовики: події розгортаються динамічно, багато стрілянини, бійок, а головний герой – класичний брутальний супермен, який у вогні не горить та у воді не тоне, зате схильний до рефлексій, йому не чужа справедливість, а перед вирішальним пострілом готовий вдатися до десятихвилинної розмови.
Цикл Валетова насичений персонажами. Читачеві потрібно бути уважним, щоб прослідкувати за перипетіями їхніх доль. Крім Сєрґєєва, в романі є ще кілька головних героїв: його друзі дитинства, дружина, вороги… Характери героїв різняться між собою. Чоловічих персонажів у романі набагато більше, ніж жіночих. Їхні характери, як правило, розкриті краще.
Валетов використовує кілька архетипів: Потоп, протистояння між учнем та вчителем. Описуючи українські та російські політичні верхівки, автор не скупиться на натяки. Для прикладу, відразу зрозуміло, з кого змальований зверхній імператор Крутов. До того ж, автор дозволив собі деякі передбачення щодо розділу України. У чомусь, як не прикро, він мав рацію.
Сюжетні колізії описані автором розгортаються в кількох часових площинах. Вони дозволяють краще зрозуміти передумови трагедії, розкривають особистість головного героя, але змушують читача бути надзвичайно пильним.
Роман, попри нехарактерний для сучасної літератури розмір, читається легко. Динамічний розвиток конфлікту, яскраві герої, розлогі діалоги – все це не дає читачеві відірватися від тексту до останньої сторінки. Обсценна лексика та наявність жорстоких сцен змушує переглянути вік потенційного читача.
Загалом, цикл «Нічия земля» Валетова зацікавить любителів фантастики, особливо таких популярних її жанрів, як постапокаліпсис та альтернативна історія. Видасться він цікавим і тим, хто любить бойовики, детективи та політичні трилери.
Микола ПЕТРАЩУК
От не розумію я: як можна, будучи українським проукраїнським (як запевняє рувікі) автором, і писати книжки про розпад України?
Та так само як можна ненавидіти іслам, але написати “Покору”. Література не завжди прямолінійна.