“Двійник” універсального солдата
"Двійник" універсального солдата
Вілл Сміт шалено харизматичний актор. Ось уже сім років його кар’єра перебуває в глибокій стагнації, але все одно тримається на плаву. Інший зник би з усіх радарів вже після катастрофічного провалу «Землі після нашої доби» (власне його син, Джейден, так і зробив), але Вілл продовжує зніматися, щоразу, певно, обіцяючи собі, що тепер усе вийде, треба тільки ще трошки постаратися. Непогано виступив у міжнародному прокаті «Алладін», зібравши понад мільярд доларів. Однак критики досі не в захваті. Що ж робити? А якщо подвоїти власну харизму? І ще повернути молодого себе, який так усім подобався… Бінго! Розпочати операцію «Двійник».
Новий фільм Вілла Сміта — результат роботи кількох хай поважних, а все ж аутсайдерів сучасного кінематографу. Продюсером «Двійника» виступив Джеррі Брукгаймер, чия зірка слави сяяла особливо яскраво років п’ятнадцять тому над «Піратами карибського моря». Режисером став оскароносний тайванець Енґ Лі, якого поважають за глибокі драми настільки ж сильно, наскільки ж зневажають за дорогі блокбастери (від його «Галка» 2003 року всім фанатам і не тільки гикається досі). Одним із сценаристів фільму зазначено Девіда Беніоффа (навіть не питайте, що з ним не так 🙂 ), а кастинг стрічки потішив такими зірками, як Клайв Оуен, Мері Елізабет Вінстед, Бенедикт Вонґ та Лінда Емонд. Ні, звісно, вони всі хороші актори, але чітко помітно, що акторів «першого ешелону» в списку немає. Зважаючи на достатньо потужний бюджет (близько 150 мільйонів доларів), можна припустити, що творці фільму економили на акторах заради чогось іншого, а саме —спецефектів.
«Двійник» ввійде в підручники з історії кіно. Це перший фільм, знятий з частотою в 120 кадрів за секунду та розподільною здатністю 4K. Такі характеристики дозволяють продемонструвати значно чіткіше за звичайні фільми зображення, а ще — сильно покращують якість 3D ефектів. Але є одне але… А точніше кілька. В Америці є лише 14 залів, де можна побачити цей фільм у 3D з частотою кадрів — 120. І навіть там «Двійника» демонструють у 2K. Кінотеатри, де можна було б насолодитися всіма викрутасами стрічки, є тільки в Китаї. Власне, саме ця країна поділила витрати на зйомки фільму з США.
Інший технологічний прорив — відмолодження 51 річного Вілла Смітта. Здається, молоді актори ще ніколи не виглядали у фільмах настільки реалістично. Дуже важко помітити хоч якусь штучність. Ефект зловісної долини практично відсутній. Вілла Смітта неначе вирізали з фільму «Алі» 2001 року і вставили в «Двійника». Захопливе видовище.
Операторська робота фільму також не дає ні на мить відвести погляду від екрану. Надчітке зображення дивує. Ракурси і плавність руху допомагають максимально яскраво продемонструвати екшн-сцени. Гонитва на мотоциклах неймовірна. Якби її зняли ще одним планом, то взагалі ціни б їй не було, але навіть так усе круто. «Двійник» дає змогу насолодитися і неймовірними краєвидами — локації підібрані просто чудово. Часом фільм починає скидатися на відео-буклет туристичної компанії. І це навряд чи зроблено не навмисно. Важко придумати ще якусь причину перебування головних героїв у Будапешті, окрім пільг на зйомки фільмів від угорського уряду.
Проте рано чи пізно перестаєш зважати на неозору океанічну блакить чи друзки скла, що летять тобі в обличчя в 3D, а звертаєш увагу на сюжет і… за 2 хвилини знову зосереджуєшся на друзках. Вілл Смітт грає крутого урядового агента, кілера екстра-класу Генрі Броґана. Він здатен поцілити в серце мусі, що за 2 км від нього, але за стільки років відданої служби державі Генрі втомився від смертей і збирається виходити на пенсію. Все б нічого, але він дізнається те, що не мав би знати, і його намагаються прибрати. Вбити Генрі Броґана має його власний, молодший на 30 років клон.
Над «Двійником» працювало троє сценаристів, і всі вони не змогли запропонувати нічого, окрім колекції штампів із бойовиків 80-х. По-перше, хоч персонажі і звичайні люди, але поводяться вони і реагують на ушкодження, як справжнісінькі термінатори: розбите скло не залишає на шкірі порізів, а серйозні кульові поранення лікуються магічним монтажем. А далі все як завжди: недоладні пафосні фразочки («Можеш сказати мені, де Броґан, зараз, або скажеш через п’ять хвилин, тільки без зубів»), млявий лиходій та неправдоподібні персонажі. Творці фільму шалено хотіли зробити з Вілла Смітта героя, хоча із його героя міг вийти лише антигерой. Навряд чи свідомо, але в центр історії Лемке, Рей та Беніоф поставили Спауна Тодда Мак-Фарлейна. Тільки якщо комікс розумів, що людина, яка, порушуючи усі світові закони, за наказом уряду прибирає людей по всій планеті, не може бути білою та пухнастою, то фільм щиро намагається переконати у цьому глядачів. Зробити це можна лише за рахунок зменшення розумової активності Генрі Броґана. Він дуже-дуже наївний і шалено дивується, коли дізнається, що його керівництво може вести брудну гру і змушувати його вбивати невинних.
Трохи краще зображено його взаємодію з клоном. По суті, «Двійник» — це не повноцінний бойовик, а драма про соціалізацію допельґанґера і рефлексії щодо власних нереалізованих амбіцій. Саме цей аспект історії найкраще розкрито в новелізації фільму від Пет Кедіґен. Книжка вийшла в чудовому українському перекладі від Нати Гриценко. Авторка, отримавши від сценаристів кістяк сюжету, змогла розкрити внутрішній світ персонажів, чіткіше прописати їхню мотивацію. В романі вони менше схожі на пласкі картонки з набором сюжетних функцій. Тут ще більше стає зрозуміло, що «Двійник» не про дилеми клонування (як працює генетика та клонування сценаристи фільму та авторка книжки, якщо й знають, то не демонструють це), а про виховання молодшого покоління. Генрі Броґан штовхає свого клона, неначе Волтер Вайт Джессі Пінкмана, зі світу пітьми до світла, назустріч новому життю.
Якщо хочете дізнатися, вдалося йому це чи ні, сходіть на фільм. Якщо хочете зрозуміти, чому він це робить, купіть книжку. Це той випадок, коли по окремості кожна із версій історії щось втрачає. У фільма немає можливості занурюватися у свідомості персонажів, а книжка, якою б цікавою не була, не може запропонувати своїм читачам ультракрутого зображення.
Анатолій ПІТИК та Катерина ПІТИК
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817