Фантастичний кінозал. Чужий: Воскресіння

Фантастичний кінозал

Чужий: Воскресіння / Alien Resurrection (1997)

Жанр: фантастика, трилер, жахи

Режисер: Жан П’єр-Жене

Актори: Сіґурні Вівер; Вайнона Райдер; Рон Перлман; Бред Дуріф; Гарі Дурдан

Український переклад: є

Елен Ріплі загинула на планеті-в’язниці «Фіорін-161» понад 200 років тому. Однак її героїчна смерть не перекреслила плани «Вейланд ютані» отримати для досліджень зразок Чужого, лише відстрочила їхню реалізацію. Корпорпація вирішила клонувати саму Ріплі, щоб видобути з її тіла матку Чужого. З восьмої спроби їм це вдається і тепер, окрім нового виплодку космічних монстрів, на величезному космічному кораблі є іще одна моторошна істота: клон Ріплі. Вона досі люто ненавидить чужих, які становлять смертельну загрозу для людства, але тепер вже не може з повною впевненістю зарахувати себе до Гомо Сапієнсів.

Хоча зйомки третього фільму і були катастрофічно важкими, все ж стрічка зібрала в прокаті достатньо, аби студія захотіла подоїти вже легендарну франшизу ще раз. Відверто кажучи, знімати четверту частину ніхто не хотів. Продюсери проекту, Девід Ґілер та Волтер Гілл, були проти продовження. Сіґурні Вівер категорично відмовлялася повертатися до ролі вже мертвої лейтенантки Ріплі, але «Фокс» сказала, що хоч так, хоч сяк, а фільм робити треба і все закрутилося.

Майже відразу всі зайшли у глухий кут. Як, чорт забирай, воскресити Ріплі, повернути у стрій мертву героїню? Якщо з Сіґурні Вівер, попри її неодноразові заяви, що вона ніколи в житті не повернеться до історій про ксеноморфів, все ж можна було домовитися (11 мільйонів баксів та повна свобода дій на знімальному майданчику — вагомі аргументи), то що робити з Елен Ріплі? Клонувати хіба що… Гм, а це ідея. І раз ми вже вирішили воскрешати людей, то давайте максимально привернемо до цього факту увагу глядачів. Хай весь фільм буде присвячений морально-етичним дилемам навколо клонування.

Цікаво, що зараз у 2019 можна й не помітити, наскільки хайпову для свого часу тему вирішили розкрити творці фільму. «Чужий: Воскресіння» вийшов у 1997-ому, коли про клонування говорили абсолютно усі. Не дивно, що сценарист доволі умовно розумів, як працює клонування. До речі, ним став молодий Джосс Відон, майбутній творець таких хітів, як «Баффі — переможниця вампірів», «Світлячок» та «Месники». Він спершу запропонував студії сценарій, де клонували крихітку Ньют, але продюсери попросили його переписати історію під Елен Ріплі.

На пост режисера запросили француза Жана П’єра Жене, який якраз випустив сюрреалістичне «Місто загублених дітей» і готувався зняти «Амелі». Фокси цього разу дали режисеру повну свободу дій. Мабуть, вони вирішили, що крові, націдженої з Девіда Пінчера, їм вистачить надовго. Кастинг у фільма був, якщо і не яскравим, то у будь-якому разі доволі колоритним. На роль вченого-збоченця взяли Бреда Дуріфа, який втілює на екранах різноманітних виродків частіше, ніж Шон Бін вмирає. Жан П’єр Жене привів на майданчик «Чужого» Рона Перлмана та Домініка Пінона. Зніматися погодилася і Вайнона Райдер, яка прийняла пропозицію відразу, навіть не прочитавши сценарій.

«Чужого: Воскресіння» люблять ще менше, ніж «Чужого 3», але попри всі недоліки, стрічка має кілька беззаперечних плюсів, головним з яких є філігранне завершення еволюції Елен Ріплі. Вона так довго боролася з драконом, що і сама стала в нього перетворюватися. Стрічку часто лають за відсутність атмосфери безнадії, притаманної попереднім частинам. Але саме в цьому стані перебуває головна героїня і сцена її зустрічі з попередніми версіями себе — це лише підкреслює. Ріплі більше не може протистояти чужим на повну силу, тепер вона з ними однієї крові, буквально. Що чекає її на Землі?

Фільм залишає це питання відкритим. Після прем’єри «Чужий: Воскресіння» отримав дуже багато критики. Ні про яке пряме продовження не могло йти і мови. Культовий ксеноморф впав у анабіоз на довгі п’ятнадцять років. Його витягували двічі для дивних кросоверів з Хижаком, але сольників не робили. Потім до франшизи повернувся Ріддлі Скотт, який вирішив використати історію про чужих як полігон для реалізації своїх нав’язливих релігійних фантазій. Нещодавно «Дісней» купили студію «Fox» і оголосили запуск серіалу про космічних монстрів. Одним словом, з бідного Чужого знущаються, хто як хоче, і у кабінетах босів студій ніхто не чує його крик…

Цитати

— Ріплі. Я чув ти стикалася з цими істотами.

— Так.

— Ого! І що ти робила?

— Я загинула.

Матуся завжди казала, що справжніх монстрів не буває. Та вони існують.

— Що буде тепер?

— Не знаю. Я й сама тут чужа.

Анатолій ПІТИК та Катерина ПІТИК

Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.

Приват Банк: 5168 7554 3873 6817

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *