Фантастичний кінозал: Кров героїв/Салют джаґґера

Фантастичний кінозал

Кров героїв / Салют джаґґера / The Blood of Heroes / The Salute of the Jugger (1989)

Жанр: фантастика, спортивна драма, постапокаліптика

Режисер: Девід Піплз

Актори: Рутґер Гауер; Джоан Чень; Вінсент Д’Онофріо

Український переклад: відсутній

«Люди вже забули Золоту Епоху двадцятого століття. Вони забули дивовижні технології і війну, що прийшла потім. Вони забули, коли джаґґери почали першу Гру і як так сталося, що вона ведеться собачим черепом…» Команда мандрівних джаґґерів — учасників жорстокої гри майбутнього — блукає від поселення до поселення, граючи з місцевими. В одному з сіл до них приєднується молода жінка, яка починає пізнавати ази гри. Очолює групу досвідчений гравець Жовтушник, який колись був членом легендарної Ліги, приналежність до якої означає пошану та розкіш. Рано чи пізно йому доведеться повернутися й кинути виклик суспільству, яке зневажило його.

Що нам відомо про австралійське кіно? Здається, окрім того, що воно існує, майже нічого. Хоча, це, певно, все ж таки перебільшення, бо принаймні одну фантастичну франшизу, яка виросла між парканом для кроликів та зграями кенгуру, знає увесь світ. Звісно, мова йде про «Скаженого Макса». Дріб’язок, за який було знято перший фільм у 1979 році, а також його шалений фінансовий успіх запам’яталися всім. Довгий час «Скажений Макс» утримував рекорд у «Книзі рекордів Гіннесса» по найвищому співвідношенню прибутків і бюджету: 300 000 австралійських доларів проти 100 мійльйонів доларів. Це призвело до того, що на певний час у кіно запанував тренд на таку собі «помийкову фантастику», який завершився лише у 1995 році з катастрофічним провалом «Водного світу» Кевіна Костнера.

«Кров героїв» — один із представників цього тренду. Випалена пустеля, досить дешеві декорації, які тим не менш виправдовуються сюжетом про світ на руїнах колишньої цивілізації. Фільм тримається насамперед на акторах та роботі режисера. Девід Піплз на момент зйомок фільму вже зарекомендував себе як чудового сценариста. До того він працював над такими стрічками, як «Той, що біжить по лезу» та «Леді Яструб». Згодом він писатиме сценарії до вестерна Клінта Іствуда «Непрощений» та до «Дванадцяти мавп» Террі Ґілліама. На головну роль свого режисерського дебюту в повнометражному кіно він запросив актора, з яким уже працював раніше — Рутґера Гауера. Актор чудово впорався з роллю, по суті, відтворивши в фантастичному антуражі свого персонажа з іншого фільму — найманця Мартіна зі стрічки Пола Верґовена «Плоть + кров». Обидва герої подібні своєю життєвою філософією. Вони живуть сьогоднішнім днем, намагаючись узяти від нього все. Майбутнє у них невизначене. «Завтра буде нова гра», — каже Жовтушник.

До речі, щодо гри. Жанр спортивної драми доволі популярний, але якщо історії про сучасний спорт часто стають тлом для абсолютно різних сюжетів — комедій, драм і навіть детективів, то спорт майбутнього майже завжди розповідає про людську жорстокість. «Роллербол», «Салют джаґґера», «Аліта» — всі вони демонструють, що будь-який спорт досі залишається різновидом гладіаторських боїв. Його головна мета — відволікати натовп від повсякденних проблем, пропонуючи якщо не хліб, то видовища.

До інтриги з двома назвами. Оригінальна театральна версія, що виходила в США під назвою «Кров героїв», була коротшою за свій заокеанський реліз приблизно на десять хвилин. Відрізнявся фінал: в американській версії титри починалися одразу після кульмінації, а в австралійській — присутня й сцена розв’язки. Повну версію, відому як «Салют Джаґґера», випустили на касетах на початку 90-их в Австралії, Великобританії, Європі та Японії, а починаючи з 2001 року — й на DVD.

Цитати

— Яка дурниця. Ніхто не ходить на ці ігри. У них немає нічого цікавого.

— Тим не менш вони бувають дуже жорстокими. Значно жорстокішими за ігри Ліги.

— Я не люблю жорстокість. Я люблю героїзм. Я хочу бачити кров героїв.

— Може вони не прийдуть?

— Прийдуть. Хороші гравці завжди приходять. А це хороші гравці… і небезпечні.

— Грай жорстко… і ти забудеш про страх.

Ніяк не вгамуєтеся? Казав же, два джаґґери після гри не можуть трахатися. Це неможливо. Хіба що вам подобається тертися раною об рану.

Анатолій ПІТИК та Катерина ПІТИК

Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.

Приват Банк: 5168 7554 3873 6817

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *