Фантастичний кінозал: Тисячоліття

Фантастичний кінозал

Тисячоліття / Millennium (1989)

Жанр: драма, фантастика, трилер, романтична мелодрама
Режисер: Майкл Андерсон
Актори: Кріс Крістофферсон; Шеріл Ледд; Деніел Траванті; Роберт Джой
Український переклад: немає

Сталася жахна авіакатастрофа. Два літаки вибухнули, що призвело до смерті понад п’ятиста людей. Щоб розслідувати причини інциденту, на місце прибуває слідчий національної ради з транспортної безпеки Вільям Сміт. Він бачив у житті чимало аварій, але саме ця одразу виділилася з-поміж інших. Дивні перемовини екіпажу, годинники жертв, що йдуть у зворотному напрямку, нобелівський лауреат, який сновигає поряд і розпитує, чи не було чогось незвичайного. У процесі розслідування Вільям знайомиться з прекрасною, але теж трохи дивною жінкою на ім’я Луїза: класичне кохання з першого погляду. Однак, Вільям Сміт навіть не підозрює, що чарівна Луїза прибула з далекого майбутнього, і у неї — свої мотиви.

«Тенет» Крістофера Нолана — одна з головних кіноподій року. Звісно, перемога трохи технічна, адже нічого домірного йому зараз у кінотеатрах усе одно не йде. Але навіть якби клятий ковід не поставив на паузу весь світ, фільм би так чи інакше активно обговорювали. Дискусії щодо нього, зокрема, змушують згадувати інші стрічки, у яких автори гралися з часом.  «Тисячоліття» — не той фільм, який першим спадає на думку. Ба більше, його не знайдеш у Топ-10 стрічок про подорожі в часі. Проте ми не могли його оминути.

Це приємна уже ретро-фантастика, яка вдало поєднує в собі вишукане фантприпущення, рефлексії щодо екології планети й чуттєву мелодраму. Двоє головних персонажів, як це завжди буває, почуваються вигнанцями у своєму соціумі. Він — затятий трудоголік, який давно вже забув про особисте щастя, вона — надміру емоційна як для  свого жорстокого межового часу. За їхніми стосунками цікаво спостерігати, хай навіть ті розвиваються трохи квапливо. Хоча, з іншого боку, героїв можна зрозуміти — у них справді обмаль часу.

До речі, про нього. Шанувальники жанру точно оцінять, як автори «Тисячоліття» граються з часовими парадоксами. Вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки та відновлювати хронологію подій — ще одні з розваг, які може запропонувати стрічка. Фільм добре балансує між своїми різноманітними елементами. Хоча темпу «Тисячоліття» далеко до екшну, фільм дуже цікаво дивитися. Простий, але добре подуманий сценарій Джона Варлі, який базується на його власному оповіданні, разом із виразними акторськими роботами Кріса Крістоферсона та Шеріл Ледд пропонують глядачеві сумну притчу про долю людства. Окрема окраса фільму — робот Шерман. Канадський актор Роберт Джой зміг наділити цю «залізну бляшанку» неабиякою харизмою та емоціями. Не дивно, що фінальна репліка фільму, яка має передати весь той вир страхів та надій, що охопив усе людство, належить саме йому.

Цитати

— Твоя мати була касовим апаратом!

— Так, і вона непогано заробляла.

Він впізнав мене. Здається, я з ним познайомлюся.

Нам, науковцям, варто частіше виходити зі своїх лабораторій. Може, навчимося чогось.

Це не кінець. Це не початок кінця. Це кінець початку.

Анатолій ПІТИК і Катерина ПІТИК

Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.

Приват Банк: 5168 7554 3873 6817

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *