«Назад у майбутнє»: ностальгійна мандрівка у часі

«Назад у майбутнє»: ностальгійна мандрівка у часі

У наш час сиквелів, приквелів, ребутів, софт-ребутів і спінофів існує одна франшиза, яка не здає своїх позицій і лишається саме трилогією. Мова йде про «Назад у майбутнє». Режисер фільмів Роберт Земекіс неодноразово заявляв, що поки він живий, жодних продовжень чи, боже збав, перезапусків не буде. Однак ніхто не казав, що нові пригоди Марті Макфлая та дока Еммета Брауна неможливі у інших, відмінних від фільмів форматах. Наприклад, у коміксах. Нещодавно українською з’явилася перша частина нового мальопису «Назад у майбутнє. Неросказані історії та альтернативні лінії часу» від «Northern Lights». Чи вдалося йому зберегти динаміку та гумор фільмів? Передати атмосферу? Що це: нове слово чи ерзац, ерзац, ерзац?

Небажання знімати нові частини «Назад у майбутнє» має свої переваги та недоліки. З одного боку, історія не страждає від безглуздих проєктів, які не приносять нічого нового, а просто знущаються з відомих сюжетів, намагаючись нажитися на них. (Тут можна пустити сльозу за колись величними «Зоряними війнами»). Але з іншого, поціновувачі франшизи позбавлені можливості знову зустрітися з улюбленими персонажами. Звісно, гардкорні фанати можуть розважити себе переглядом дитячого мультсеріалу початку дев’яностих (якщо їхня ностальгія сильніша за інстинкт самозбереження) чи комп’ютерною грою 2010 року від «Telltale Games», над сценарієм якої працював один із творців оригінальних фільмів Боб Ґейл. Він же долучився до створення коміксу, прив’язаного до тридцятиріччя франшизи. Боб Ґейл наголошував, що це не продовження фільмів, а радше історійки, які розширюють канон або заповнюють прогалини в ньому.

Українське видання зібрало під однією обкладинкою перші п’ять випусків серії. Антологія має своєрідну рамкову історію. Події відбуваються після того, як наприкінці третього фільму док Браун вкотре відправив Марті назад у майбутнє. Разом з дружиною Кларою та двома синами Жулем та Верном він майструє нову машину часу, взявши за основу, звісно, не «Делоріан», до створення якого ще гарних сто років, а потяг. Паралельно з роботою док переповідає синам свої минулі (а також теперішні та майбутні) пригоди.

Дев’ять історій, над кожною з яких працювали різні художники, не є одкровенням ні для комікс-індустрії, ні для франшизи Земекіса та Ґейла. Разом з тим, їх шалено приємно читати. Ось вона, та довгоочікувана зустріч зі старими друзями. Серія буквально починається з веселої історії про те, як саме познайомилися доктор Еммет Браун і школяр Марті Макфлай (спойлер: Марті спробував обікрасти божевільного вченого). Зібрані в коміксі новели різняться за настроєм та тематикою. Комічні філери сусідять із серйозними драмами. Наприклад, у розділі «Док, якого ніколи не було» ми дізнаємося про взаємодію доктора Брауна з військовим апаратом США і чому все ж таки згорів будинок вченого у 1962 році. А ще раніше, у випуску «У пошуках талановитих вчених», бачимо, як він узагалі потрапив до «Мангеттенського проєкту». Сценаристи піднімають складні питання щодо відповідальності вченого за власний винахід. Несподівано увесь комікс стає значно похмурішим, ніж здавався раніше. А згадки, хай навіть побіжні, про Карибську кризу, гонитву озброєнь чи потенційні міжчасові війни додають історії трагічних обертонів.

Ні-ні, «Назад у майбутнє. Неросказані історії та альтернативні лінії часу» все ж лишається веселим і насамперед розважальним чтивом, але деякі деталі змушують інакше подивитися на життя безтурботного, дещо приджмеленого професора. Так само вони пропонують інший погляд і на людей, які його оточують. Окрасою коміксу є останній випуск, «Історія Клари». У ній мальопис різко міняє оповідача — тепер на авансцену виходить дружина дока Брауна. Вона і в фільмі була показана сильною та яскравою, та все ж там вона виконувала класичну функцію дівчини в холодильнику. Комікс дарує їй голос. Клара переповідає ретроспективу свого життя, згадує батьків і свої дитячі захоплення, мрії про дослідження Всесвіту і нерозуміння суспільства, яке її оточувало. Пояснює, як стала тією, ким стала, а ще зізнається, що завжди мріяла мандрувати в часі (і навіть док Браун не здогадується наскільки!).

Веселі оповідки також, до речі, мають друге дно. Боб Ґейл зізнавався, що першопоштовхом до написання деяких історій ставали регулярні питання фанатів франшизи про ті чи інші аспекти фільмів. Як познайомилися доктор Браун і Марті Макфлай було одним з них. Ще у нього питали, як док Браун купив «Делоріан» чи як Біфф навчився керувати машиною часу. Відповіді можна знайти на сторінках мальопису. Пригоди Біффа взагалі є розлогою алюзією на «Парк Юрського періоду» Стівена Спілберґа, який був продюсером фільмів «Назад у майбутнє».

Окремо варто сказати про візуальний стиль коміксу. Кожен з художників по-своєму намалював героїв фільму. Хтось дотримувався більш-менш реалістичного зображення. Інші навпаки намагалися по максимуму використати можливості анімації. Такий хід зрозумілий: експресивності дока Брауна у фільмах дуже пасує мультяшна гіперболізація. Але іноді саме вона і ставала на заваді легкого сприйняття історії. Зрештою, не варто забувати, що комікс «Назад у майбутнє» є супровідним матеріалом до однойменного фільму, тому він так чи інакше має зберігати стилістичну єдність з оригіналом. Зокрема це стосується зовнішності головних героїв: не завжди можна повірити, що зображено саме Крістофера Ллойда та Джеймі Фокса. Найкраще, на нашу думку, постарався Ден Шонінґ. До речі, саме його арт прикрашає обкладинку.

«Назад у майбутнє. Неросказані історії та альтернативні лінії часу» — ідеальний подарунок для шанувальників франшизи? Майже. Зручний формат, якісно проклеєний блок (хоч це і видання в м’якій палітурці, комікс пережив уже кілька прочитань без естетичних втрат). На поліграфію також гріх скаржитися — кольори яскраві та насичені. Всередині, окрім п’яти випусків оригінального коміксу, на читачів чекають бонуси у вигляді колекції альтернативних обкладинок. Але комікс вимагає додаткової редактури. У ньому достатньо багато різномастих недоліків: банальні одруки, погана робота з відмінками, нехтування нормами сучасного українського правопису, русизми та відверті помилки. Звідки в історії, крім Жуля і Верна, з’явився третій син дока Брауна, Френклі, науці не відомо. Сподіваємося, «Назад у майбутнє» отримає нову редактуру, з кличним відмінком та літерами «г» та «ґ».

Анатолій ПІТИК і Катерина ПІТИК

Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.

Приват Банк: 5168 7554 3873 6817

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *