Та водночас у героїв все виходить, і цей американський позитивізм завжди виграє, якими б сумнівними не видавалися кінцева мета та методи її досягнення. Знаний комік, актор і сценарист Рікі Джервейз, відомий роботою над серіалом “Офіс”, так висловився у статті для Time про різницю між американським і британським гумором: “Узагальнення — справа невдячна, та я сказав би, що американці злегка “попереду” від нас. Вони не приховують свої надії та страхи. Вони возвеличують амбіції та відкрито винагороджують успіх. А британцям більш до душі нещасливці по життю. Ми приймаємо невдах з відкритими обіймами, допоки вони не перестають бути невдахами. Ми любимо трохи попускати тих, хто має владу. Просто щоб життя медом не здавалось. Американці бажають гарного дня, незалежно від того, щирі вони в цьому чи ні. Із британців такі слова ледве витягнеш — нас це жахає. Ми обґрунтовуємо це тим, що не хочемо здатися нещирими, але, як на мене, причина якраз у зворотному. Ми не хочемо радіти зарано. Поразки й розчарування чигають на нас за кожним поворотом. Так нас виховують. Американці ростуть, вірячи, що кожен з них може стати наступним президентом США. Коли ж британцям кажуть: «Такого з тобою нізащо не станеться»”. І цей висновок чудово ілюструє роман “Зірковий агент”: на фасаді він транслює американську історію успіху, а на задвірках заграє із самоіронією.