КнижкиОглядиПублікаціїУкрФантастикаУкрФентезі

Такі знайомі незвідані землі

Такі знайомі незвідані землі

Навіть у найтемніші часи завжди знаходиться місце для світла й дрібки чарів. Пандемія коронавірусу, що загнала всіх нас у лабети власних домів, не змогла вбити любов читачів і письменників до літературних зустрічей — і саме з цього почуття народився яскравий ютуб-проєкт «Фантастичні talk(s)». Аби розвіяти тугу за «живими» презентаціями, п’ять українських авторок вирішили щомісяця збиратися на вино й обговорювати улюблені вигадані світи. А тепер, коли повномасштабне вторгнення росії багатьох із нас вигнало у невідомість, Світлана Тараторіна, Наталія Довгопол, Ірина Грабовська, Наталія Матолінець та Дарія Піскозуб запрошують читачів до нової розмови у форматі збірки оповідань. П’ять історій, розкиданих у часі від античності до далекого майбутнього, вимальовують обриси нашого спільного дому, що сприймається особливо бентежно тепер, коли ми вивчаємо географію рідного краю за щоденними зведеннями Генштабу ЗСУ.

Хроніки незвіданих земель: збірка оповідань / І. Грабовська, Н. Довгопол, Н. Матолінець, Д. Піскозуб, С. Тараторіна. — Х: Видавництво “Жорж”, 2022. — 368 с.

Світлана Тараторіна у своєму оповіданні «Заради Афродіти і всіх її облич» запрошує читачів у античний Крим, на територію Боспорського царства, де владарює сильна та незбагненна для простих смертних цариця Динамія. Котіс, молодик із невизначеним минулим і таким само химерним майбутнім, понад усе в світі хоче знайти чашу Афродіти, яка нібито здатна виконувати бажання. Та з чим зустрінеться він, коли розкопає древній курган? Авторка витворює унікальний міфопростір, переплітаючи давньогрецькі й давньоримські міти з віруваннями та переказами степових народів, напоює сторінки кислим нерозбавленим вином і напахчує їх терпким запахом сухої трави. Блукаючи тісними вуличками Пантікапею, можна по-справжньому відчути, як прокидаються древні боги.

«Damsel in Distress, або Аліса в біді» Наталії Довгопол — це оповідання про жіночу гідність та її захист, яке маскується під гру зі штампами романтичної літератури. Легенди про звитяжні ристалища, лицарів і дам їхніх сердець перевертаються догори дриґом на фестивалі історичної реконструкції у Меджибізькому замку. Абітурієнтка Аліса приїжджає сюди на запрошення таємничого красеня Ворона, в якого закохалася з першого погляду. Щоправда, омріяні романтичні вихідні минають не зовсім так, як дівчина собі уявляла: замість любовної пригоди на неї чекає зустріч із привидами минулих століть і довга дорога до себе. Давнина чаїть у собі багато скелетів, але навіть від них часом буває користь: вони чимало можуть оповісти про нас теперішніх.

Нове оповідання — нова мандрівка: з Хмельниччини «Хроніки незвіданих земель» переносять нас до помережаного териконами сходу. У Донецьк, коли ще й Донецька не було — тільки Юзівка. Ірина Грабовська у «Найближчих до пекла» говорить про місце, де кров дійсно змішується з вугіллям, а морок міниться відтінками чорного. На шахті невідома сутність убиває людей, що добувають темне золото наших степів: наглі смерті молодих та дужих чолов’яг складно списати на нещасний випадок. Розгадати таємницю беруться молодий шахтар Степан і донька священника Тося. Авторка плавно, шар за шаром, розкопує пласти української історії: поряд із робітничим селищем вивищується Савур-могила, нагадуючи про козацький спадок, що знов і знов оприявлюється в сучасних боях, які наші військові ведуть на східному фронті.

А Наталія Матолінець чекає на нас у Львові. Її «Спілка порятунку кахлів і людей» говорить про історичні травми ХХ століття та загадковий, схований від очей туристів Львів. Відголоски прекрасної епохи зринають в історії про Фестину Гаєцьку, дівчину з унікальним даром мандрувати крізь дзеркала, а разом із ними — крізь час і простір. Оповідання нагадує про те, яка тонка межа пролягає між цілковитим спокоєм мирного життя та воєнним пеклом, коли замість креденсів і марципанів навколо тебе обертається на попіл саме життя, а в голові стугонить одна-єдина думка: врятувати б іще хоч когось. Дочитавши оповідання, ми не могли відмовити собі в насолоді пройтися затишними львівськими вуличками в пошуках кахлів Івана Левинського, аби наново пережити найщемкіші миті історії.

Завершує збірку «Обітована земля» Дарії Піскозуб. Її історія розгортається у майбутньому, де «немає москаля» (це добре), але проблеми досі є (а це вже погано). Через двісті років довгої і виснажливої боротьби з північно-східним сусідом українське суспільство пережило чимало трансформацій, і кожен з регіонів країни зазнав кардинальних змін, розвиваючись власним шляхом. Тож, у космічну місію вирушили й аугментовані неокозаки, й мілітаризовані північани, і східняки, що після розвалу росії зблизилися з Китаєм, і богомільні «крейсеряки» з Галичини — усі такі відмінні, але здатні швидко згуртуватися у важкі часи. Бурхливий екшн стає тлом для складних морально-етичних дилем, за якими стоять тіні «Зоряного десанту» Роберта Гайнлайна та «Нескінченної війни» Джо Голдемана.

Окрім різножанрових історій — тут і фентезі на будь-який смак, і містичний детектив, і навіть космічний бойовик! — авторки пропонують чимало цікавезних героїв та героїнь. Всі вони виписані фактурно, жваво і самобутньо. Прикметно, що в більшості історій першу скрипку грають жінки — старші й молодші, наївніші і досвідченіші. Вони виповнюють збірку своїми голосами — такими само різними, як і письменниці, що їх створили. Кожна з авторок вирізняється унікальним авторським стилем та баченням.

«Фантастичні talk(s)» наносять на українську літературну мапу нові простори, раніше припорошені пилом забуття.

Катерина й Анатолій Пітики
Фото: Оксана Пронько

2 thoughts on “Такі знайомі незвідані землі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *