Фантастичний кінозал: Фатерлянд/ Fatherland (1994)
Фантастичний кінозал
ФАТЕРЛЯНД / Fatherland (1994)
| Жанр: фантастика, альтернативна історія, детектив, трилер Режисер: Крістофер Менол Актори: Рутґер Гауер; Міранда Річардсон; Пітер Вон; Майкл Кічен. Український переклад: є |
1964 рік. Нацистська Німеччина майже перемогла у Другій Світовій війні. Вся країна готується до святкування 75-річчя Гітлера. Одним із запланованих заходів є підписання мирної угоди з США. До країни має приїхати американський президент Джон Кеннеді. З нагоди святкувань уперше за двадцять років американським журналістам дозволили прибути до Берліна. Однак, напередодні знаменної події, починають помирати члени вищого командування Рейху. Розслідує справу офіцер СС Гав’єр Марч. У певний момент його шляхи перетинаються з американською журналісткою, яка також веде своє розслідування. Таємниця, яку вони розкриють, може призвести до падіння великого Фатерлянду — батьківщини Марча.
Історія не має умовного способу, але quod licet Iovi non licet bovi: письменники дуже люблять розмірковувати над тим, що було б, якби… У 1962 році Філіп Дік написав роман «Людина у високому замку», а у 1992 Роберт Гарріс опублікував свій «Фатерлянд». Обидва романи пропонують поглянути на світ, де нацизм переміг. Філіпу Діку довелося чекати на екранізацію понад 50 років, але Гаррісу пощастило більше. Уже через 2 роки після виходу роману канал HBO презентував однойменний фільм. Потужний сценарій доповнюється чудовою акторською грою. Роль американської журналістки виконала Міранда Річардсон, більш відома за комедійним серіалом «Чорна гадюка», ну а офіцера СС Гав’єр Марча зіграв Рутґер Гауер. Блакитноокий білявець, він бездоганно втілив образ німецького офіцера, ідеали якого неминуче зазнають краху. Цікаво, що голландець Рутґер Гауер у 1977 році зіграв борця з нацистами у фільмі Пола Верговена «Помаранчевий солдат».
Жанр альтернативної історії дозволяє авторам поставити ребром питання про відповідальність перед нащадками, історичний спадок і шалену потребу осмислення національної пам’яті. У фільмі, як і в романі, яскраво продемонстровано трагічну розірваність душі головного персонажа: я нацист, але я і людина. От тільки чи так буває? Хтось усе одно мусить переважити. На наших теренах цей фільм варто дивитися не лише тому, що він сам по собі цікавий, драматичний і розумний. Атмосфера, що панує в нацистській Німеччині шістдесятих із її фальшивою «відлигою» страшенно схожа на реальне життя і у Радянському Союзі тих самих часів, і у сучасній Росії, де раз на кілька років дракон міняє голову, жадаючи продемонструвати людське і навіть людяне обличчя режиму.
Цитати
| *** У вас з’явився президент, який думає як фюрер. |
*** |
| *** — Вони стали… — Димом. — Через якихось два покоління, кого це хвилюватиме? |
| *** Я все життя служив убивцям. Як я поясню це сину? |
| *** Не вір їм. Вирости власні крила. |
Анатолій та Катерина Пітик