Піранезі: Перший погляд на новий роман Сюзанни Кларк
Піранезі: Перший погляд на новий роман Сюзанни Кларк
Минуло вже шістнадцять років, відколи вийшов знаменитий роман “Джонатан Стрейндж і містер Норрелл”, справивши незабутнє враження на фантастичну спільноту. І ось, у вересні 2020 року, Сюзанна Кларк представить нову книжку під назвою “Піранезі”, що, вочевидь, посилається на італійського графіка і архітектора Джованні Баттіста Піранезі, однією з найвідоміших робіт якого є серія графічних малюнків “Фантазії на теми в’язниць”. Згідно з анотацією, у романі йтиметься про великий і заплутаний будинок, що являє собою цілий світ і в якому ув’язнено океан. Ним і блукає головний герой, якому присуджено ім’я Піранезі. Він старанно досліджує зали і коридори, колони і арки, сходи і ніші, але досі не знайшов кінця. Крім нього, в цьому будинку є лише ще одна людина — Інший, який поділяє його любов до досліджень. Аж ось герой натикається на дивні послання, залишені по всьому Будинку. Хто їх написав? І до якої правди приведе розкриття цієї загадки?
Мені пощастило прочитати уривок із майбутнього роману, і я хочу поділитися з вами враженнями. Перш за все, головний герой і справді присвячує всього себе тому, щоб описати Будинок (або Світ, що “за практичним призначенням одне й те саме”). Форма роману — його щоденник, де він вказує дату в доволі специфічному вигляді (“Запис за десятий День п’ятого Місяця того Року, коли Альбатрос з’явився у Південно-Західних Залах”) і занотовує те, що він того дня побачив або поміркував.
Будинок поділяється на три рівні: Нижні зали, де володарюють водяні Потоки, Верхні зали, де володарюють Хмари, та Середні зали, в яких мешкають птахи і люди. За словами Піранезі, по всьому Будинку розміщені тисячі статуй різних форм і розмірів, і майже немає такого місця, де б їх не було. Він навіть спробував їх усіх катологізувати, але ця робота така ж безкінечна, як і увесь Світ. Коли читаєш ці описи, відчуваєш ту саму монументальність і грандіозніть, що і від споглядання графічних фантазій Піранезі, тільки ще й з таємничими Порожнинами в Стіні і мандрівними Потоками, що заливають коридори і зали. Але якщо у вас слабенька просторова орієнтація, то доведеться більше напружуватися, щоб уповні уявити і так химерні приміщення.
Головний герой нарахував п’ятнадцять людей, які тут жили протягом існування Світу. З живих — лише він та Інший. Себе він змальовує як чоловіка стрункої статури 30-35 років 1,83 м зросту. Інший — це другий дослідник 50-60 років з охайно підстриженою борідкою і шляхетними рисами обличчя 1,88 м зросту. Якщо в Піранезі вчувається якась дитяча наївність і велике захоплення таємницями Будинку, то Інший скидається на більш прагматичного і відлюдькуватого (наскільки це можливо у світі з двох людей) чоловіка. Головний герой називає Іншого другом, проте вони бачаться лише по вівторках і п’ятницях — і то строго не більше години.
Інший вірить у те, що десь у Будинку заховане Велике і Таємне Знання, яке може надати надзвичайні сили. Він не певен, які саме, але серед варіантів, які він пропонував, були: можливість побороти Смерть і стати безсмертним, здобуття телепатичних здібностей, перевтілення у орла, перевтілення у рибу, пересування предметів за допомогою думки, підкорення волі інших створінь тощо.
Прикметно, що ім’я “Піранезі” дано протагоністу Іншим, хоча сам він не певен, чи це його справжнє ім’я.
Окрім власне описування Будинку, головний герой також відвідує скелети тих людей, які тут колись жили, і розмовляє з ними. Серед них і скелет семирічної дівчинки, про яку Піранезі спекулює, що Будинок хотів дати її йому за дружину, але щось пішло не так. Можливо, це відчуття самотності додасть йому зацікавленості в пошуках таємничої особи, яка з’явилася в Будинку.
Але що ж то за страшна правда, яку буде розкрито? Це вже дізнаємося після виходу роману.
“Піранезі” обіцяють видати українською, тож чекаємо з нетерпінням!
Оксана ПРОНЬКО
Дякую NetGalley за наданий уривок для відгуку.
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817
