Аліса в Задзеркаллі: Наввипередки з Часом

Прем’єри другої частини «Аліси» чекав багато хто. Нехай перший фільм видався незрозумілим і дивним, але новина про продовження заінтригувала. У режисерському кріслі цього разу опинився Джеймс Бобін, і атмосфера змінилася. Важко сказати, в кращий чи гірший бік — це справа, зрештою, суб’єктивна — але це геть інша Аліса, не схожа на Бартонівську.

Зав’язка, як і минулого разу, починається з проблем Аліси в реальному світі, які заводять її до світу чудес. Повернувшись зі своєї мандрівки, вона виявляє, що Гейміш посів місце свого батька і має намір забрати в неї корабель та зробити з неї звичайного клерка. Слідуючи за метеликом Авесаломом, засмучена Аліса повертається до своїх друзів через дзеркало в маєтку Ескотів.

Однак і там на неї чекає випробування: Божевільний капелюшник смертельно хворий. Він певен, що його рідні вижили, та ніхто йому не вірить. Через це він може померти, тож Алісі доведеться викрасти хроносферу у самого пана Часу, аби повернутися в минуле і врятувати сім’ю Капелюшника, а заразом і його самого.

І вже тут ми бачимо, як фільм повільно перетворюється на таку собі шаблонну історію про те, що «минуле не можна змінити, але воно може навчити». Як ви, можливо, пам’ятаєте, в Аліси був батько, який помер, але їй важко було прийняти його смерть та примиритися з мамою. Чим вона, власне, в цьому фільмі і займеться. Паралельно нам показують передісторію Червоної та Білої королев, де з вини останньої з’являється Бульбоголова.

Отут і виникає великий дисонанс із попередньою частиною: «Аліса в Задзеркаллі» занадто… проста. Ні, сама по собі стрічка цікава, тут є хороша історія з явним підтекстом, гумор, розслідування і динаміка, не кажучи вже про те, що візуальна картинка на рівні. Але сиквелу бракує загадковості, якоїсь пришелепкуватості, чого варто було б очікувати від «Аліси». Оповідь аж занадто рівна й моралістична, складається враження, ніби тебе десь ошукали, але ти не розумієш, де саме. Хоча ні, ви самі можете сказати де, вийшовши з кінозалу. Бачили там Задзеркалля? От в тому-то й справа, що тільки бачили, а далі вас у прямому сенсі грубо «спустили з неба».

Менше з тим, повернімося до конфлікту сюжету. Пан Час (Саша Барон Коен), якого в трейлері нам розписали страшним лиходієм, виявляється… досить милим чоловіком і сумлінним виконавцем своєї роботи. Він стає новим прихильником Червоної королеви, утім, не дозволяючи їй робити недозволене. І коли Аліса нахабно викрадає хроносферу, щоб помандрувати у часі, панові Часу, вибачте за тавтологію, доводиться гнатися за нею, аби попередити катастрофу. Саме з цим персонажем пов’язано найбільше комічних сцен у фільмі, тут і там обігруються фрази на кшталт «з’явитися на часі», коли Чешир з’являється у нього на плечі, чи «час завжди наздоганяє», коли пан Час женеться за Алісою. Ці моменти, хоч і не рятують, але не дають повністю фільму стати черговою плоскою казочкою.

Щодо другорядних персонажів, то неможливо не звернути увагу на чи то адвоката, чи то розпорядника Джеймса Гаркорта, якого зіграв Едвард Спелірс, відомий головною роллю в «Ераґоні». Він кидає на Алісу схвальні й зацікавлені погляди і в кінці стрічки долучається до її «команди» в реальному світі. Якщо «Дісней» захоче продовжити франшизу у дусі «Аліси в Задзеркаллі», то одним із можливих розвитків подій може стати романтична лінія, адже самостійності Аліси більше нічого нібито не загрожує, а от особисте життя, яке так старалася облаштувати їй мати, все ще не склалося.

Тож у підсумку маємо таке: фільм «Аліса в Задзеркаллі» — це цікава яскрава стрічка, на яку можна сходити з друзями, щоб розважитися, але не очікуйте надто багато. Чудес і божевілля не буде. Можливо, наступного разу?

Цікаві факти

• Це останній фільм, в якому був задіяний Алан Рікман, відомий своєю роллю Северуса Снейпа у фільмах про Гаррі Поттера. Він покинув цей світ за чотири місяці до прем’єри стрічки. Алан Рікман озвучив Авесалома.
• У цьому фільмі задіяні три актори, які раніше зображали персонажів із романів про Шерлока Голмса. Це Ендрю Скотт, що зіграв Джима Моріарті у серіалі ВВС «Шерлок» (2010), Ріс Іванс, що зіграв Майрофта Голмса в серіалі «Елементарно» (2012), та Стівен Фрай, який також зіграв Майкрофта у фільмі  «Шерлок Голмс: Гра тіней» (2011).
• Саундтрек до фільму «Білий кролик» виконала співачка Pink. Утім, композицію написала Ґрейс Слік, співачка та авторка пісень.
• У фільмі пан Час (Саша Барон Коен) дарує Червоній королеві (Гелені Бонем Картер) мініатюрний механізм, який зображає обезголовлювання. Це може інтерпретуватися як чорний гумор, що натякає на одну із перших ролей Гелени — леді Джейн Ґрей у фільмі «Леді Джейн» (1986).