Екранізація «Темної вежі» очима фаната

Буду відвертою, Кінга я полюбила саме за «Темну вежу» — і це досі одна з моїх найулюбленіших фентезійних серій загалом. Але ка — то підступне колесо, й перші кадри екранізації мене, як і кожного фаната, неприємно шокували. Чорний Роланд й ані сліду Едді та Сюзанни? Та ви, певно, жартуєте!

Однак спокуса піти в кіно взяла своє. Я не мала жодних сподівань, взяла з собою молодшу сестру для сторонньої думки і попрямувала на сеанс. Який, на диво, не викликав у мене бажання встати посеред фільму і піти додому.

Сюжет звели до банального конфлікту протистояння добра і зла. Чоловік у чорному (Метью МакКонехі) за допомогою сяйва дітей прагне знищити Темну вежу, яка тримає на собі безліч світів, та випустити на волю демонів, щоб заволодіти світом. Колись йому протистояли стрільці, але війна була програна, й Роланд (Ідріс Ельба) єдиний лишився живим, та й то тільки заради помсти нашому лиходію Волтеру. Паралельно розвивається історія Джейка (Тома Тейлора), підлітка з надзвичайно потужним сяйвом, котрий бачить уві сні Темну вежу з усією навколо нею метушнею та потрапляє у паралельний світ, щоб допомогти Роланду повернутися на праведну стежку або стати кінцевим ударом для Вежі.

І незважаючи на всю цю простоту стрічку… неочікувано можна дивитися. Так, вона не поповнить колекцію ваших улюблених, проте й закидати її помідорами не станеш. Історія проста, а саме тому в ній важко сильно схибити.

Найбільшим мінусом мені видається хронометраж. Він напрочуд короткий — всього півтори години. За цей час історія встигає відбутися, але персонажі не розкриваються так, як хотілося б.

Найбільше пощастило хлопцю. Ми знаємо про Джейка все: що він сумує за батьком і не зживається з вітчимом, що через сни його вважають божевільним  і відправляють до психолога, що йому ніхто не вірить — і з цим він нічого не може вдіяти.

Роланд розкритий менше, проте і його передісторія та мотивація нам відомі. Хоча слід зазначити, що фраза «всі, хто йдуть за тобою, гинуть» буде зрозуміла лише тим, хто читав книги. У фільмі мало пояснюється його роль у війні, лише те, що він здатен протистояти магії Волтера. Ідріс Ельба хоч і ніколи не буде канонним Роландом, але витягнув на тому мізері сценарію все, що міг.

А от чоловік у чорному — наче символ сучасного екшн-кіно. Типовий лиходій, який обов’язково хоче прикінчити головних героїв, тому що вони чимось «особливі» і його дратують. Навіщо йому демони, навіщо йому влада над усім світом? Хто його зна. Якщо Ельба виглядає у шкірі Роланда ще так-сяк, то МакКонехі до Волтера — як землі до неба.

Та годі про сумне. Якщо ж ви фанат Кінга і все-таки пересилили сходити на цю екранізацію, то не могли не помітити безліч пасхалок . Тут вам і «Слава Багряному королю» на стінах, і 19-19, і сфера, і кілька згадок про сеїв та ка, і 1408, і культове сяйво, і ще всілякі-всілякі штуки. І якщо ви не повторювали за Роландом «Я стріляю не рукою», то з вами, певно, щось не так. Хоча тема із залежністю від знеболювального скотилася до жартівливої сценки, коли стрілець ковтає жменю пігулок разом, але і це посилання побачити приємно.

Кінець не кращий за сюжет, відкритий у стилі «здолали лиходія вони і поринули у захопливі пригоди» та дуже тонко натякає на продовження: хоча після очевидного провалу творцям варто над цим двічі подумати. Та хтозна: моїй молодшій сестрі навіть сподобалося.

Проте у всьому цьому є один позитивний момент: переглянувши стрічку у перекладі Олени Любенко та надихнувшись всесвітом, так і хочеться розпочати цю наркотичну рекурсію знову й перечитати серію від початку і до кінця. Тож хто зі мною до Темної вежі?

Оксана ПРОНЬКО

4 коментарі

  1. А я кинув книжку після того, як хлопчика скинули в прірву. В принципі сама собою _образа_ на книжку значить, що книжка зачипає, так?

    То таки піти?

Leave a Reply

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *