Фантастичний кінозал: Екскалібур
Фантастичний кінозал
Екскалібур / Excalibur (1981)
Жанр: фентезі, драма, пригоди
Режисер: Джон Бурмен
Актори: Найджел Террі; Гелен Міррен; Нікол Вільямсон; Патрік Стюарт; Ґебріел Бірн; Лаям Нісон
Український переклад: відсутній
Екскалібур — легендарний меч, що належав королю Артуру. Це історія про часи, коли магія ще панувала у нашому світі, про чарівника Мерліна, що виконав забаганку хтивого короля Утера, попросивши натомість «плід його пристрасті» — дитя, якому судилося стати найвеличнішим королем в історії. Меч із каменя, Камелот, Круглий стіл, жагуче заборонене кохання Ланцелота та Ґвіневри, пошуки святого Граалю та жорстокі підступи Морґани… Знайомі образи оживають у кадрах цього розкішного фільму.
Складно в кількох словах описати всю сутність і важливість Артуріани для світової культури. Ініціально йшлося про кельтський міфологічний цикл про напівлегендарного заледве не останнього короля бритів Артура, що боровся проти саксів і гіпотетично правив у VI столітті, а також його лицарів — Ланселота, Персіваля та Ґавейна. Цілісної форми цикл набув у ХІІ-ХІV століттях з розвитком куртуазного лицарського роману. Найповнішим літературним джерелом вважається фундаментальна праця «Смерть Артура», написана сером Томаса Мелорі у ХV столітті.
Британський режисер Джон Бурман стверджує, що все життя марив пригодами короля Артура. Вже у 1969 році у нього був готовий сценарій трьохгодинного фільму. Однак, жодна студія не хотіла давати гроші на такий проєкт. Натомість, йому запропонували попрацювати над екранізацією трилогії Джона Толкіна «Володар перснів». Бурман з головою поринув у роботу, але й тут його спіткала невдача. Причини класичні: надто великий обсяг оригінального матеріалу та непомірні гроші, які були потрібні на реалізацію задуму. Ідея повнометражного фільму тихо сконала, а «Сага про перстень» під керівництвом Ральфа Бакші стала мультфільмом, який вийшов на екрани у 1978 році.
Повернутися у світ артурівських міфів режисеру вдалося лише через десять років. Новий сценарій спирався не тільки на роботу Томаса Мелорі, а й залучав матеріали із «Золотої гілки» Джеймса Фрезера та «Від ритуалу до романсу» Джессі Вестон. Бурману хотілося відтворити на екрані трагічну епічність історій про короля Артура. Основоположною темою фільму стала влада. Саме її уособлює меч, що дав назву стрічці. З мечем також вийшло цікаво. Насправді, за легендою, в Артура було аж два мечі: витягнутий з каменя, що довів його право на трон, і Екскалібур — клинок, який дала Артурові Володарка Озера, фея Вівіана. За переказами, назва меча означала «той, що пожирає все», а його клинок прикрашав танець двох драконів. Фільм вирішив поєднати два мечі в один, посиливши власну метафору про гідного правителя, що володарює не заради своїх особистих вигод, а лиш на благо своїх людей і своєї землі.
Сценарій стрічки часом критикували через розхитаність другого акту. У принципі, це зрозуміло. Дуже важко навіть у рамках довгого фільму відобразити всі аспекти оригінальної історії, та й навіть те, що зняв Бурман, було сильно скорочено. Замість трьох годин глядачі спершу побачили лише дві, а згодом хронометраж доповнили ще двадцятьма хвилинами. В усьому ж решта, «Екскалібур» — справжній бенкет для кіногурманів. Розкішні краєвиди Ірландії, побачені крізь призму об’єктива Алекса Томсона, миттєво занурюють глядача у ірреальну атмосферу давнини. Потужний саундтрек Тревора Джонса (вражає, що це його перша серйозна робота в кіно!) плавно поєднується композиціями Вагнера та Карла Орфа. Сцена, коли Артур зі своїми воїнами їде крізь вишневий цвіт на останній бій під монументальну «Карміну Бурану», здатен позмагатися з «Польотом Валькірій» із «Апокаліпсису сьогоді» чи «Так казав Заратустра» із «Космічної Одіссеї 2001» за звання найепічнішої в історії кіно.
Вартий найвищої оцінки й каст фільму. Майже всі актори прийшли на знімальний майданчик до Джона Бурмана з театральної сцени. Ґебріел Бірн, Гелен Міррен, Лаям Нісон, Нікол Вільямсон, Патрік Стюарт, Найджел Террі… Вони своєю виразною грою додали стрічці театрального виміру у найкращому сенсі цього слова. Кожна репліка та погляд зважені. Усе працює на створення необхідної режисеру атмосфери. Джону Бурману вдалося тонко передати сюрреалістичний світ кельтського міфу, переплести його з пізнішими нашаруваннями християнської естетики та епохи високого середньовіччя, коли легенди про короля Артура набули всім відомої форми. Це зовсім не історичний фільм (у цьому разі обладунки персонажів були б зовсім інакшими), а еталонна екранізація Мелорі.
Артурів може бути скільки завгодно, а ось «Екскалібур» такий один.
Цитати
— Мерліне! Що я накоїв?
— Ти знищив те, що було неможливо знищити! Тепер надію втрачено!
— Мій гонор та лють знищили все! Цей величний лицар бився з такою чесністю та шляхетством, що мав перемогти. Я скористався Екскалібуром, щоб змінити вирок долі. Тепер я назавжди втратив давній меч моїх предків, могутність якого мала об’єднати народ… а не слугувати марнославству однієї людини. Я… ніщо.
А тепер я зі своїми лицарями маю захистити минуле та мрію про майбутнє.
Майбутнє пустило корені в теперішньому.
— Ти повернув мене. Твоя любов повернула мене. Повернула туди, де ти зараз. У країну снів.
— Невже ти сон, Мерліне?
— Для одних я сон. А для інших — жахіття!!!
— Меч. Ти обіцяв мені меч.
— І ти його отримаєш. Але, щоб зцілювати, а не рубати. Завтра ти оголосиш про перемир’я. Зустрінемося біля річки.
— Балачки. Балачки важливі для коханців, Мерліне. А мені потрібен меч, щоб стати королем.
Анатолій ПІТИК і Катерина ПІТИК
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817