Ключем до розуміння структури «Горянина» може слугувати головне джерело натхнення Ґреґорі Вайдена, а саме — перший повнометражний фільм Рідлі Скотта «Дуелянти». Там теж ніхто не пояснював, як Наполеон прийшов до влади і чому почалися так звані «наполеонівські війни». У центрі історії був конфлікт між двома офіцерами, дуель яких розтягнулася на багато років. Те саме і в «Горянині». Сутність фільму полягає у філософських міркуваннях про природу безсмертя, його наслідки, а також прірву людської самотності. Щоправда, екзистенційну драму майстерно вбрали в шати міського фентезі з елементами бойовика. Поєднання дощового і брудного Нью-Йорка середини 80-х та прекрасної зеленої Шотландії XVI століття виступає ефектним контрастом і додає історії барв. Також цим автори демонструють шлях, який здолав Коннор Мак-Лауд. Він осягнув своє безсмертя у часи бурхливої юності, а тоді прожив наступні чотири століття, спостерігаючи, як вмирають усі, хто йому дорогий. Він мав молоде обличчя, але дуже стару, зболілу душу. Крістофер Ламберт майстерно передав усю гамму емоцій, що вирують у його персонажі, граючи самими лише очима. Його Коннор Мак-Лауд — замкнена і дуже мовчазна особистість. Йому дуже важко знаходити спільну мову з навколишнім світом.