Скотт Пілігрим: як я зустрів її колишніх
Скотт Пілігрим: як я зустрів її колишніх
Що має бути в успішному коміксі? Велике кохання, справжня дружба, круті лиходії, видовищні бої? Авжеж! А хто має бути головним героєм такого коміксу? Бетмен, Супермен, Людина-Павук? Не обов’язково. Виявляється, з цією роллю цілком може впоратися 23-річний канадський хлоп, який обожнює відеоігри та грає в інді-гурті. Створений у 2000-их Браяном Лі О’Меллі, комікс «Скотт Пілігрим і його чудове маленьке життя» завоював низку престижних коміксових нагород і по-справжньому запав у душу шанувальникам мальованих історій. Поява першого тому українською від видавництва MAL’OPUS — чудова нагода поговорити про феномен цієї історії.
Перш за все, варто бути готовими до того, що ні з яким вселенським злом Скотт на сторінках коміксу не бореться. Його проблеми максимально банальні, як і життя, але Скотта це цілковито влаштовує: у нього брак роботи — і надмір вільного часу (так, можна починати заздрити). Щоб довго не точити ляси і всім усе було зрозуміло одразу, скажемо просто: він басист. Скотт ледаче переходить з дня у день (зазвичай у шкарпетках свого сусіда-ґея Воллеса) і нічим особливо не переймається. І хоча щоночі Скотт лягає в одне ліжко з Воллесом (ні, у них просто немає грошей на друге ліжко), іноді він тусить із дівчатами — якось так вийшло, що остання його дівчина взагалі школярка. Найвз Чау — мила сімнадцятирічка китайського походження. Не сказати, що Скотт закоханий по вуха, але загалом йому подобається її товариство. Проте в ту мить, коли у його сни вривається дивна рожевоволоса панянка на роликах, все змінюється. Найвз забута, Пілігрим марить лише чарівною незнайомкою. З часом вони зустрічаються в реальності, але перш ніж вони з Рамоною Флаверс будуть (чи не будуть) разом, Скотту Пілігриму треба перемогти сімох її злих колишніх…
Читаючи комікс, ми постійно хотіли перевірити, чи не починається він словами «Біллі Піліґрім випав із часу» і чи не завершується він рядком «Цінь-цві-рінь?». Доводилося себе осмикувати — тут Скотт, а не Біллі, та й у часі він не провалюється, а зустрічається зі школяркою — однак, позбутися всеприсутності Курта Воннеґута було дуже важко. Ні, «Скотт Пілігрим і його чудове маленьке життя» зовсім не схожий на «Бойню №5». Справа радше в тому, з яким елегантним нахабством автори обох історій граються з реальністю, з якою безпардонною сміливістю відмовляються пояснювати введення фантастичного елементу. Якщо для вас справді важливо з перших сторінок знати, чому у Рамони такі дивні колишні і чому саме їх обов’язково треба здолати, краще почитайте щось інше. Браян Лі О’Меллі витворює фантасмагоричний світ, у якому реальна буденність та буденна реальність легко переплітаються із абсолютно чудернацькими штуками.
Мабуть, вся справа в тому, як автор та його персонажі дивляться на світ. Вони гіки, і цим усе сказано. Вважається, що серіал «Теорія Великого Вибуху», який почав виходити у 2007 році, показав світові, хто такі гіки й чим вони живуть. Але ще до нього «Скотт Пілігрим» розказав, як гіки думають. У комікса розкішна візуальна складова. Гіпертрофовано мультяшні персонажів нагадують вихідців із аніме чи манґи. Власне, показово, що сам автор неодноразово називав свою історію шьоненом — різновидом японського аніме та манґи, орієнтованим на аудиторію 12-18 років, де багато гумору та екшну, а головні герої — хлопці. Досвідчений читач коміксів зверне увагу, що в роботі О’Меллі немає баблів з думками — вони йому просто не потрібні. Автор візуалізує потік свідомості своїх героїв: десь так гіки уявляють реальність навколо себе. Тому коли переможений суперник зникає, а на підлогу сиплються мідяки, це нітрохи не дивує Скотта. А що, буває якось інакше?
Комікс нагадує барвистий калейдоскоп: він дивує кожною своєю сторінкою. Чудовий гумор, оригінальна техніка малюнку, купа крутезних алюзій на все підряд (від «Трейнспоттінґа» до «Супер Маріо 2») і дуже-дуже багато музики. Власне, сам Скотт Пілігрим отримав ім’я завдяки пісні канадського гурту «Plumtree», яка свого часу запала в душу Браяну Лі О’Мейлі. Автор вклав багато особистого в цю історію: саме тому вона і сподобалася читачам. Кожен, певно, відчував щирість коміксиста і помічав, скільки важливих думок та переживань ховаються за веселими пригодами. Дорослішання, пошуки себе, перші серйозні стосунки, взаємодія із навколишнім світом… Ми всі через це проходили. Саме це і робить «Скотта Пілігрима» таким важливим.
Українське видання може похвалитися перекладом від Олени Оксенич, гарною поліграфією, яскравими кольорами (це, між іншим, важлива штука, адже українські читачі проскочили «чорно-білу стадію» «Скотта Пілігрима»), а також блоком додатків та приміток. Нам як фанатам анотованих видань хотілося б іще більше коментарів, але й наявні — дуже хороші. Вони допомагають зорієнтуватися в бурхливому потоці цитат. Чудовий комікс насправді, але є одне «але»: перший том — по суті, лише зав’язка всієї історії. Перегорнувши останню сторінку ми відразу потягнулися за продовженням — а його поки немає. Доведеться почекати 😊
На щастя, найнетерплячіші можуть змінити медіум і дізнатися всю історію пригод канадського басиста: у 2010 році відбулася прем’єра екранізації коміксу від знаного за «трилогією смаків «Корнетто» режисера Едґара Райта. Якщо і існує еталонна екранізація коміксу, то це вона. Райт зміг адекватно переповісти твір О’Меллі мовою кіно. Разючий контраст із роботами Зака Снайдера, якого теж люблять за адаптації коміксів. Колишній кліпмейкер розглядає мальопис як готову розкадровку до свого майбутнього фільму, а от Едґар Райт бачить у ньому щось більше. Сценарій, режисура і операторська робота — на найвищому рівні. Це той випадок, коли фільм хочеться ввімкнути знову, щойно завершилися титри. А потім ще раз, у надії, що цього разу вдасться розгадати усі виверти, до яких вдалися кіношники, щоб передати історію. Фільм не зібрав потужної каси, але майже відразу набув культового статусу. Не в останню чергу ще й завдяки акторам: із Майкла Сери та Мері Елізабет Вінстед вийшли чудові Скотт Пілігрим та Рамона Флаверс, а ціла купа інших крутих акторів доповнила їхній дует. Окремо хочеться відзначити Кріса Еванса у ролі другого злого колишнього та молодшого брата Маколея Калкіна, Кірана, у ролі Воллеса — вони шикарні.
Не гайте часу — читайте комікс, чекайте на продовження — дивіться фільм!
Катерина і Анатолій ПІТИКИ
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817
4m58y7