Про видавництва: де шукати фантастику українською
На фестивалі Kyiv Comic Con 2019 під час дискусії про наукову фантастику зринуло питання, а де ж саме шукати фантастику загалом на українському ринку. Обмежене коло людей, яке слідкує за всіма трендами, завиграшки відповість на це питання, однак звичайний читач може зіткнутися тут з проблемою. Тож для широкого загалу ми вирішили підготувати список видавництв, в яких ви зможете знайти саме те, що потрібно.
Дитячі та підліткові видавництва
Як не дивно, але саме дитячі видавництва віддавна були очільниками продукування фантастичних книжок. Переважно фентезі, звісно, адже це, притягуючи за вуха, щось посередині між пригодами і казкою.
“А-ба-ба-га-ла-ма-га” і досі продовжує видавати поттеріану. Якщо ви фанат Хлопчика, який вижив, то там ви завжди знайдете і подарункові ілюстровані видання, і сценарії, і дотичні книжки на кшталт “Квідич крізь віки”. Видавництво робить якісні переклади максимально швидко одразу після релізу, за що його і любить український фендом. Також “А-ба-ба-ба-га-ла-ма-га” взялася видавати Джонатана Страуда, а саме його серії “Бартімеус” і “Агенція “Локвуд і ко”.
“АССА” заявило про себе порівняно нещодавно, але доволі гучно. Перш за все, вони ризикнули і запустили серію “Котів-вояків” Ерін Гантер, яка складається із понад 40 книжок. Продовженням роботи у цьому напрямку стало заснування серії “Час фентезі”, в якій виходять як українські автори (Наталія Матолінець “Варта у Грі”, Володимир Арєнєв “Сезон Кіноварі”), так і перекладні (Дерек Ленді “Черептон Крутій”, Улісс Мур “Улісс Мур”, Патрік Несс “Ходячий хаос”). Прикметно, що в цій серії є і польські автори: Рафал Косік “Фелікс, Нет і Ніка” та Анна Каньтох “Таємниця покинутого монастиря”. Видавництво вирізняє гарний переклад та швидке видання наступних частин серії. Орієнтоване як на середній шкільний вік, так і на молодіжну категорію.
“Видавництво Старого Лева” і досі лишається одним із найякісніших видавництв. Як завжди, у пропозиціях для дітей та підлітків можна зустріти хороших авторів: Діану Вінн Джонс, Клайва Баркера, Саллі Ґрін, Міхаеля Енде та ін. Для дорослих трапляються визнані тексти: Кадзуо Ішіґуро, Олдос Гасклі. Із “нововведень” слід відзначити серію “Наше фентезі”, до якої входять фентезійні повісті українських авторів для середнього шкільного віку, та переклад циклу Террі Пратчетта “Дискосвіт”, що стало величезною подією для фантастичної спільноти. ВСЛ має доступні ціни та гарний книжковий дизайн.
“Теза” — невеличке затишне видавництво, яке спеціалізується на виданні дитячої й підліткової художньої літератури. Серед постійних авторів видавництва Сашко Дерманський, Галина Пагутяк, Галина Микитчак, Марина Павленко (серія про “Русалоньку із 7-В”). Із перекладного варто відзначити знамениту “Чорнильну трилогію” Корнелії Функе, яка вже отримала перевидання. У видавництва хороший підхід до дизайну фентезійних книжок: на обкладинці завжди чітко видно обличчя героїв і магічний сетинг.
Про “Ранок” і “Школу” варто говорити одразу в парі. Це потужні дитячі видавництва, в яких постійно виходять найчитаніші фентезійні серії. “Ранок”, наприклад, видавав “Персі Джексона” та інші книжки Ріка Ріордана, “Артеміса Фаула” Оуена Колфера, “Звіродухів” і “39 ключів”. У “Школі” є форматна серія з пістрявим оформленням, в якій виходили серії, переважно спрямовані на дівчачу аудиторію: “Timeless” і “Зільбер” Керстін Ґір, “Лунастри” і “Часодії” Наталії Щерби, “Дарителі” Катерини Соболь, “Моллі Мун” Джорджії Бінґ.
Час від часу заявляють про себе невеличкі видавництва, такі як “Урбіно”, де переважно виходять переклади з польської для молодшого і середнього шкільного віку, чи “Nebo BookLab Publishing”, в якому багато перекладів виходять одразу українською та російською. Зокрема, в останньому очікується серії Філіпа Пуллмана “Темні матерії” і “Книга пилу” про Ліру Белакву.
Спеціалізовані та напівспеціалізовані видавництва
На українському ринку присутні видавництва, які задають тон і мають серії або велику частку книжок фантастичного жанру.
Про “Астролябію”, певно, знало б невелике коло людей, якби не видання усіх творів Толкіна. І не просто так, а видавнича історія зазнала два різні переклади, кілька редакцій та різні формати видань (з кінообкладинками, подарункові ілюстровані). Окрім цього, видавництво береться за класичні книжки, важливі для канону фантастики: “Беовульф” та “Кентерберійські оповіді”. І не забуваймо про величезну працю над “Кригою” Яцека Дукая, яка вийшла одразу в двох томах.
“Видавництво Жупанського” — видавництво, яке формує смак. Воно пропонує кілька добірних серій, серед яких “Майстри готичної прози”: Говард Філіпс Лавкрафт, Абрахам Мерріт, Роберт Чемберс, Амброуз Бірс; серія серйозної культової фантастики “Ad Astra”: Пітер Воттс “Сліпобачення” та “Ехопраксія”, “Повне зібрання короткої прози Філіпа К. Діка”, Ден Сіммонс “Террор”; серія сучасної польської фантастики “Амальгама”: Цезарій Збєшховський “Голокост F”, Лукаш Орбітовський “Голова змії”. У серії “Майстри світової прози” можна знайти класичні антиутопії Джорджа Орвелла “1984” і “Колгосп тварин”, Жуля Верна “Париж двадцятого століття”, Карін Боє “Каллокаїн” та ін. Видавництво характеризується, перш за все, читацькою довірою до вибору літератури. Адже яку б книжку ти не взяв у цьому видавництві, вона тебе не розчарує.
“Навчальна книга — Богдан” — одне з найперших видавництв, в якому з’явилася окрема серія фантастики, при чому наукової — “Горизонти фантастики”. Починалася вона з найвідоміших творів Рея Бредбері та братів Стругацьких. Зараз видавництво може похвалитися незлецьким доробком, який складається з п’ятитомника Станіслава Лема, чотирьох томів оповідань Рея Бредбері, кількох романів Кліффорда Сімака, серій Дуґласа Адамса “Путівник по Галактиці для космотуристів”, Дена Сіммонса “Пісні Гіперіона” та Роджера Желязни “Хроніки Амбера”. Крім того, видавалися Чарльз Стросс “Ачелерандо”, Волтер Міллер-молодший “Кантика для Лейбовіца”, Чайна М’євіль “Вокзал на вулиці Відчаю”, Ніл Стівенсон “Сімміс”, Конні Вілліс “Книга Судного дня”. Також вийшло кілька книжок українського фентезі: Наталія Савчук “Літописи Семисвіття. Діти переступу” та Андрій Гулкевич “Падіння Орла”. На дизайн видавництва часто скаржаться, але воно пропонує різні формати одних і тих самих книжок: від маленьких кишенькових (серія “Маєстат слова) до великих ілюстрованих (серія “Чумацький шлях”).
“Вавилонська бібліотека” у чомусь нагадує “Видавництво Жупанського”. Вони також працюють з інтелектуальною, важливою літературою та велику увагу приділяють якості перекладу і візуальному ряду. Перший час видавництво передавало на друк свої проекти іншим видавництвам. Так, наприклад, у ВСЛ вийшла “Бойня номер п’ять” Курта Воннеґута, у “Навчальній книзі — Богдан” — “Щось лихе насуває” Рея Бредбері”, у “Книги-ХХІ” — “Ґалапаґос” Курта Воннеґута. Зараз “Вавилонська бібліотека” працює самостійно і продовжує видавати, зокрема, того ж Воннеґута.
“Дім Химер” — молоде видавництво, яке спеціалізується на виданні жанрової прози українських авторів. Окрім химерної, містичної та альтернативної прози, воно видає також фентезі і горор: Павло Дерев’янко “Аркан вовків”, збірка оповідань “Вбивство на вулиці…”, Євген Лір “Степовий бог”, Алевтіна Шавлач “Знак Єви”, Артур Закордонець “Гримуля”. Більшість авторів раніше видавалися: або в збірках, або вже мали дебютні романи. Проект доволі перспективний, і ми рекомендуємо за ним слідкувати.
“Рідна мова” — видавництво яке зараз, перш за все, спеціалізується на коміксах (DC, Vertigo). Разом з тим тут можна побачити такі фентезійні цикли для підлітків, як “Ніна” Муні Вітчер чи “Як приручити дракона” Крессиди Ковелл. А також нещодавно з’явилася видавнича серія “Сузір’я світів”, до якої вже увійшли два відомі польські фантасти: Роберт М. Веґнер “Оповістки з меекханського прикордоння” та Ярослав Ґжендович “Володар крижаного саду”.
Видавництва широкого спрямування
Видавництва широкого профілю, які на сезон видають більше книжок, ніж ви можете прочитати, не забувають і про фантастику. Добір літератури та якість перекладу залежить від окремого випадку, але пропозиція жанрової прози зазвичай присутня.
“Клуб сімейного дозвілля” – один з найбільших гравців на книжковому ринку. Помітним для фендому видавництво стало після послідовного видання творів Стівена Кінга. “Відьмак” Анджея Сапковського – ще одне досягнення КСД. У кожному кварталі видавництво має що запропонувати читачу: від класичних авторів (Айзек Азімов “Фундація”, Роберт Гайнлайн “Чужинець на чужій землі”) до сучасних (Наомі Новік “Ті, що не мають коріння”, Брендон Сандерсон “Хроніки Буресвітла”, Патрік Ротфусс “Ім’я вітру”, Джо Аберкромбі “На лезі клинка”). Також тут вперше вийшли твори Дари Корній. На жаль, КСД — видавництво з багатьма вадами. І добре, якщо справа лише в жахливій обкладинці. Дуже уважно треба придивлятися до перекладу. Якщо перекладач перевірений (Олена Любенко, Олександр Красюк), то хвилюватися нема про що. В іншому разі треба або читати відгуки експертів, або розбиратися за уривком самому. Ще одна скарга від читачів — видавництво полюбляє закидати серії. Чимало перших частин так і не отримують продовження.
“КМ-Букс” до фантастики підходить більш кластерно й серйозно. Видавництво має кількох основних авторів, з якими воно працює: Джордж Мартін (“Пісня Льоду і Полум’я”, “Ночеліт”), Ніл Ґейман (“Американські боги”, “Небудь-де”, “Зоряний пил” та ін.), Блейк Крауч (“Темна матерія”) тощо. Добір літератури часто залежить від майбутньої екранізації. Тут довіра до перекладу значно вища, ніж в КСД, бо над відділом фантастики працюють фанати. Також у “КМ-Букс” видається українська фантастика: збірка “Кишеньковий мандруарій”, Світлана Тараторіна “Лазарус”, Ярина Каторож “Палімпсест”, Ірина Грабовська “Остання обитель бунтарства”, Наталка Ліщинська “Не люди. Люди. Нелюди”. Певні книжки можуть бути представлені у варіанті кишеньковому чи подарунковому. З мінусів — ціни дещо вищі, ніж середні.
“Віват” з фантастики видає здебільшого фентезійний янг-едалт: як перекладний, так і український. Це доволі популярні книжки серед ЦА: Лі Бардуґо “Шістка воронів”, Ерен Морґенштерн “Нічний цирк”, планується Сара Джей Маас. З українських: Наталія Матолінець “Гессі”, “Академія Аматерасу”, Анастасія Нікуліна “Завірюха”, книжки Дари Корній. Дизайн зазвичай привабливий, ціни середні, щодо перекладу серйозних зауваг не було.
Де ще?
Та майже в будь-якому видавництві можна знайти кілька книжок фантастики. “BookChef” видає Лю Цисіня, “Komubook” – романи Філіпа К. Діка, “Темпора” — Ігоря Сілівру та українську ретро-фантастику, “Києво-Могилянська академія” — Володимира Арєнєва, “Terra Incognita” — Бернера Вербера і Олеся Бердника, “Наш формат” — Вікторію Авеярд, “Твердиня” — романи з “Коронації слова”, “Амальгама” — Семюеля Ділейні. Головне — уважно придивлятися до анонсів до великих фестивалів на кшталт “Книжкового Арсеналу” чи “Букфоруму” та вміти користуватися ґуґлом. А ще можна підписатися на нашу сторінку на Фейсбуці, де ми викладаємо фантастичні новинки. 😉
Оксана ПРОНЬКО
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817
