НовиниУкрФантастикаУривки

“Час вовка” Олександр Воробєй

"Час вовка" Олександр Воробєй

Поки Книжковий Арсенал перенесли на невизначений термін, новинки укрфантастики продовжують видаватися. “Час вовка” — це збірка містичних оповідань, дебют харків’янина  Олександра Вороб’я. Автор книжки ветеран АТО, був важко поранений, а після повернення із зони бойових дій розпочав виробництво ножів. Наразі Олександр є президентом Федерації ножового бою України та засновником виробництва ножів Blade Brothers Knives. Збірка “Час вовка” вийшла у видавництві Марка Мельника, придбати книжку можна на сторінці проекту.

Анотація:

Ця книга — про карколомні життєві ситуації, у яких опиняємось час від часу ми всі. Це життя у чистому вигляді. Та інколи ми навіть не здогадуємось, яке неймовірно важливе значення у нашій долі може зіграти фактор надзвичайного. Хто зна, можливо сьогодні ми крокували одними вулицями зі справжніми ангелами, не здогадуючись про це. Можливо, за нашою стіною мешкає реальний гном, який володіє еліксиром часу. Іноді наша доля повертає у зовсім неочікуваний керунок і, цілком можливо, це справа рук представників потойбічного. Це історії про те, як життя утворює такі хитросплетіння, у яких ми зустрічаємось із жителями паралельних світів і тоді нам відкривається завіса неймовірного. Книжка Олександра Вороб’я — скриня саме таких історій. Вони про надприродні речі, які цілком можуть могли бути реальністю.

Уривок:

Літо у Жори почалося гірше нікуди. Хоча буквально за тиждень до цього здавалося, що гірше вже бути не може.
Жора. Ім’я для внутрішнього користування, так він завжди говорив собі. Так називала його мама поки була жива, і вимовляла це якимось особливим подихом. Лагідно, як мама. Після її смерті він заборонив називати його так навіть близьким друзям. Георгій Валерійович  так звучало його ім’я 99% часу, коли він не спав. Генеральний директор найбільшої в місті компанії по фільтраційним системам, з претензіями на лідерство на всеукраїнському та амбіціями на європейському ринках. Спортивний, підтягнутий чоловік 47 років.
Жора недосипав і харчувався абияк. Коли у дружини виявили саркому, Жора зібрав на консиліум мало не пів Європи, але вона згоріла за місяць. Півроку Жора не вилазив з кабінету психіатра — доньці було 8 років і йому була потрібна здорова психіка. Крок за кроком він вибудовував свій світ заново, світ заради дочки, в якому все крутилося навколо неї, і коли він нарешті вранці навчився відкривати очі без сліз, у Оксанки виявили рак.
На другий день матеріал для досліджень отримали кращі лабораторії, на третій день Жора отримав невтішний прогноз, ще через тиждень — сумний результат. Місяць. Стільки потрібно раковим клітинам, щоб вбити сенс життя Жори. Два місяці. Така тривалість лікувального курсу для Оксанки. Жорин баланс не сходився на місяць, і Жора гарячково шукав можливість знайти інші ліки.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *