Коти без прикрас
Більшість із нас читала в дитинстві казки та оповідки про тварин. Чи не всі вивчали у школі Кіплінгову «Книгу джунглів». Багато хто любить тварин, зокрема котів. Багато хто не любить. Але байдужих надзвичайно мало.
Напевне, саме про це думали чотири британські письменниці, коли, сховавшись за псевдонімом Ерін Гантер, видали першу книгу всесвітньо відомого циклу «Коти-вояки». Це сталось у 2001 році, однак шлях циклу до українського читача був дуже довгим — тільки у 2016-му видавництво «АССА» видало перші два томи: «На волю!» та «Вогонь і крига».
І трохи про сам сюжет. Книги ці далеко не такі прості, як здається на перший погляд. За милими і трошки загадковими котиками на обкладинці ховаються майже людські пристрасті та перипетії доль. Майже — бо як не крути, хвостаті головні герої книги відрізняються від людей. Однак їхні переживання нам все одно надзвичайно близькі.
Історія, що складається з майже сорока книг, починається з того, що домашній котик Рудько, живучи в затишку та достатку, не почувається щасливим. І виривається на волю, до диких лісових котів Громового клану, аби жити їхнім важким, небезпечним, але справжнім життям. Він отримає нове ім’я — Вогнелап —, зустрічатиме на своєму шляху друзів та ворогів, вивчатиме закони чотирьох котячих кланів, що живуть у лісі. Порушуватиме ці закони. Оборонятиме їх. Навчатиметься і навчатиме інших. Житиме справжнім життям, непростим і сповненим небезпек, від початку першої книги і до скону. Така ціна вибору. А вибір у циклі книг про котів-вояків — це надзвичайно важлива річ. Як і в житті.
Ці книги багаторівневі. Вже перша окрім пригод і опису життя та звичаїв диких котів (останнього, до слова, надзвичайно мало, як не шкода це визнавати) піднімає проблему мирного співіснування різних народів: чотири клани з кожним днем все менше здатні підтримувати свій хиткий мир; проблему диктатури, проблему правосуддя і, звісно, проблему вибору. Вибору в діях, вибору на життєвому шляху, вибору совісті. Головному герою, Вогнелапу, доведеться не раз і не двічі робити непростий вибір, поки він не зможе стати справжнім вояком на ім’я Вогнесерд.
У другому томі Вогнесерду та його другові Сіросмугу доводиться вирушати на пошуки вигнаного зі своїх земель Вітряного клану. До того ж, Вогнесерд із учня стає учителем, що додає йому клопотів. А Сіросмуг закохується в кішку з іншого клану, що суворо заборонено. Вогнесерду знову доведеться робити складний вибір і подолати сумніви: чи справді його колись приймуть за свого дикі коти. Адже ворожість до чужинця у Громовому клані все зростає.
https://www.youtube.com/watch?v=vaq0j4m7uPM
Друга частина ще більше закручує сюжет і ускладнює хитросплетіння стосунків між героями. Авторки не ідеалізують котів ні на йоту. Серед них вистачає негідників, а позитивні персонажі мають свої темні сторони. До того ж, коли питання виживання стоїть настільки гостро, благородство коштує надто дорого. Навіть для Громового клану, що живе за законами честі. Ця книга ставить перед героями (і заразом, перед читачем) нові складні питання, розкриває нові таємниці і все більше нагнітає атмосферу передчуття катастрофи, якою оповитий, здається, весь цикл. Словом, вона нічим не поступається першій, логічно продовжуючи розвиток характерів та сюжету.
Звісно, в бочці меду не може не бути ложки дьогтю. Книги страждають на спільну хворобу чи не всіх між авторських циклів: перша частина подає загальну інформацію про світ та характери надзвичайно скупо, а друга розширює її тільки тоді, коли без цих відомостей сюжет просто завалиться. Так чинять, аби дати максимальну свободу уяві наступного автора. І хоча в «Котах-вояках» завдяки обмеженій кількості авторів та їхній тісній дружбі всі деталі узгоджені та прописані, це стримування дається взнаки. Втім, якщо вас не лякає стриманий тон оповіді і якщо ви беретеся читати не лише задля подробиць устрою котячих кланів, їхнього побуту та легенд, ви не будете розчаровані.
Інна КОВАЛИШЕНА
Кому:
- любителям котиків;
- шанувальникам циклу “Редвол”;
- підліткам та молоді.
