Мавка
Автор: Андрій Урс
Анотація: Довгий час люди всього світу жили у впевненості, що всі міфічні істоти, усі легендарні події - то всього лише дитячі казки. Але все виявилося зовсім інакше. Міфічні істоти, які ховалися від людей тисячі років, були змушені виявити своє існування, щоб зберегти ті останні рубежі природи, які ще не знищені людиною. Але результат цього відкриття виявився не таким вже гарним. Окрім територій, які були визначені, як природні заповідники для існування нелюдських істот та організацій для захисту прав нелюдей, з'явилися також люди, які вирішили що можна непогано заробити, полюючи на чарівних істот. Читати
“Про козаків” – це як гори для японців. Святе. Те що завжди десь в серці, але його не сують в кожну дірку.
Чи як християнство у Филипа Діка. Автор віруючий і це відчувається в творах. Але вони не релігійні, навіть близько.
А ще про “сучасність”. Сучасність персонажу, мабуть, дуже важко оцінити. Легше відчути сучасність книжки.
Бо “сучасність” Аберкромбі ніяк не менше за “сучасність” Поланіка. Хоча в того – сучасність, а в того фентезі, середньовіччя – і персонажі абсолютно неактуальні. Але книжка написана так і про таке, що вона “пахне” 21 століттям
А ще цікаво про Парнас-Пегас-7 років. З якою частотою пишуть Дйяченки?
Сповіщення: І мертві підуть: “Гордість і упередження і зомбі” – Світ Фентезі