Сон у літню ніч: “Дивовиддя про святих русалок” Боісіди

Збірка оповідань романтичного міфологічного фентезі. Насичена яскравими описами, книжка розповідає про життя чотирьох різних русалок. Це історії кохання, народження й смерті, просто життя-буття. Оповідання про сина відьми-мавки Характерника, про закоханих польовиків і повітруль, про казкових мешканців сільського виноградника, самотність озерича-русаля.

На грані сновидінь

«Дивовиддя про святих русалок» це книжка-сон. Як і на території сновидіння, читач опиняється в маленькому магічному світі, де ніби все звичайно, але геть не так. Навіть у передмові до книжки авторка каже, що ця історія явилася їй у сні: чотири русалки розповіли їй свої оповідки в обмін на порятунок із води. Відчуття затуманеного горизонту, плавності і підсвіченого рожевого небосхилу відокремлює кожну історію від часу й простору. Хоча територіально події відбуваються в Україні в різні епохи, нам показується прихований від стороннього ока магічний світ. Велика родина домовиків доглядає за господарством, польові русалки змагаються в рукоділлі, народ равлідів піклується про своїх дітей, а самотній русаль намагається вибратися з озерних володінь. У «Дивовидді» дуже детально описується побут і взаємовідносини міфологічних героїв, а незнайомим з пантеоном слов’янських і скандинавських богів допоможуть вичерпні примітки. Описи природи дають можливість відчути себе лісовим гостем, торкнутися колючих і мокрих від роси кущів, побувати в хатині, де пахне любистком, а на вікнах цвітуть сосни в горщиках.

Детектив-характерник

Мій батько вбив мою матір, а ненька відреклася на останній миті життя. Лиш я не згодився помирати й виріс за одну ніч. Віднині я сам собі батько у цьому світі… Нарікаю себе Характерником.

Хоча ви знайдете багато відгуків та інтерв’ю з авторкою, де «Дивовиддя…» позиціонується у ЗМІ як детективне фентезі, це не зовсім так. Нехай вас не вводить в оману відгук письменника Андрія Куркова на звороті обкладинки, детективний відтінок має лише перше оповідання збірки. Історія мавки Гаїни і її сина Характерника найдовша, я б навіть сказала, що це повість. Головний герой-чарівник живе відособлено на пустці, коли на його невеликий маєток щоночі нападають невідомі. Хто це може бути, колишні мешканці пустки, привид батька-вбивці чи таємнича скандинавська відьма? Ця найдовша історія залишає по собі найбільше запитань. По-перше, це чи не єдине оповідання, яке більше схоже на казку, ніж на фентезі – головного героя-характерника звуть умовно Характерник, його кохану квітку тою звуть Тоєю і так далі. Фінал історії частково відкритий, нам залишається здогадуватися, як вчинить головний герой, коли знайшов винуватця, що сталося потім з мешканцями пустки і відьмою Сванфрідорою. У надії вчитуєшся в наступні оповідання, але герої з першого дивовиддя більше ніде не зустрічаються. Найбільше в цій історії мені сподобався опис слов’янського пекла, Нава. Це світле й приємне місце, яке оманливо притягує до себе. Там мешкають грішники, різні дрібні духи та нечисть. Цікаво, що кожен із мешканців пекла-Наву має змогу потрапити в рай – Ирій, але туди треба довго йти і їм просто ліньки.

Вхід у Нав світився блідим місяцем. Прадавній слов’янський Нав, де демони були схожі на янголів і на земних чародіїв, як дві краплі води. Той світлий Нав, де душі померлих не катують вогнем, і вони можуть легко дістатись блаженного Ирію, але не хотять, бо їм ліньки…

Читайте також Згадати все: “Крадії пам’яті” Сергія Комберянова

Дивовиддя про святих русалок. Боісіда. Роман.– К.: Альтерпрес, 2016 –216с.

Цикорієвий мак

Маленький вихор літав над ріллею– то опускався вниз, то піднімався ген аж до хмар… І кожен польовик давав йому часточку своєї сили. Вихорець зростав і множився, як плісінь у банці з водою..
– Передчуваю, до завтрашнього вечора він стане польовиком,– сказала мудра стара КартоПлянка.

Моя найулюбленіша історія – оповідання про польовика Небця й русалку ЛьоНику. Історія кохання між працелюбними духами, які мешкали на однаково блакитних полях. Судячи з мандрів персонажів до людських поселень, ця історія розгортається в наші часи. Розлучає закохану пару непорозуміння, хвороби, люди, інші міфологічні істоти. Наприкінці оповіді ми бачимо, що герої не здаються, і, ймовірно, ця небесно-блакитна любов має щасливий фінал.

Книжка дуже казкова й повітряна, дуже легка й приємна, навіть обкладинка приносить естетичне задоволення. «Дивовиддя…» відразу стає на книжкову поличку поруч із романами Дари Корній і точно сподобається шанувальникам міфологічного фентезі. Це світлі романтичні історії, не завжди щасливі, але красиві й ніжні. Такий-собі «Зворотний бік», тільки з меншою кількістю зрад на сантиметр квадратний жіночого тіла. Особиста оцінка: 9 із 10.

Вікторія ТОКАРЄВА

Leave a Reply

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *