«Термінатор: Фатум» — знов за Арні гроші
«Термінатор: Фатум» —
знов за Арні гроші
Як народжуються, живуть і помирають великі франшизи? Спершу молодий геній придумує ультра-новий концепт, який потім довго намагається продати закостенілим босам студій. У тих є капуста, але немає віри в проєкт новачка. Зрештою, хтось таки погоджується виділити нещасному кілька лимонів мертвих американських президентів і через рік або півтора на екрани виходить стрічка, яка миттєво не тільки окупає всі витрати на виробництво, а й робить усіх причетних шалено багатими та вагомими, плюс отримує культовий статус. Роблять продовження, яке також іноді стає успішним. Далі зазвичай починається сумна частина. Усі хочуть продовження: швидше, більше, яскравіше і прибутковіше. В залежності від потенціалу франшизи її доять від п’яти фільмів до безкінечності, аж доки вона не конає в муках, всіма забута і покинута…
Щоправда, часом до понівеченого трупа бідолашки з небес спускається її творець, який до того часу встиг з амбітного новачка стати поважним класиком, і накладає на неї свої добрі ніжні руки, щоб зцілити… Алілуя! Забудьте все погане! Темні часи закінчилися! Тепер усіх чекає лише безхмарне небо та соковито-зелені луки! Рідлі Скотт повернув до життя «Чужого», отже, і Джеймс Кемерон зможе відродити «Термінатора» з попелу лайнистих сиквелів. Чекайте, як це — ні? Ріддлі Скотт не відродив франшизу про ксеноморфів, а зґвалтував її труп, набивши його, як опудало соломою, нав’язливими релігійними сентенціями? Ну, трапляються проколи, але у Джеймса Кемерона все точно вийде. Зрештою, це ж не він брав участь в промо-кампанії гидотного п’ятого «Термінатора», кажучи, що «Генезис» — «оновлення фрашизи, її ренесанс»…
Цікаво, що цей таки «ренесанс» паршиво зарекомендував себе в прокаті, однак дуже сподобався китайському ринку. Творці опинилися на роздоріжжі: продовжувати «Генезис» ніхто не хотів, але й кидати залізного коня, якого ще можна порізати на ковбасу і продати мешканцям Піднебесної, теж якось не дуже. І хочеться, і колеться, як-то кажуть, тож мишки, утираючи сльози, заходилися гризти кактус. Все, що було після «Судного дня», викинули на звалище до «розширеного світу «Зоряних воєн» і заходилися знімати канонічне продовження — «Судний день 2».
Так-так, саме його. Нічого нового Кемерон та його команда не придумали. Знову є дуже важлива для майбутнього всього людства панянка, злий робот, який має її вбити, і добра людинороботка, яка має її захисти, а ще до них білими нитками приторочено культових пенсіонерів. Історії вони не потрібні, але без цих двох можна було забути про відвідувачів у кінотеатрах. Вся проблема в тому, що «Термінатор: Фатум» пишається своєю вторинністю. Те, що раніше називалося самоплагіатом, тепер стало — софт-ребутом. Дивний конструкт, який покликаний і ніби щось нове розповісти, але так, щоб практично кожен елемент було позичено з попередніх частин. Головним джерелом прибутку сьогодні стала ностальгія, тож така петрушка гарно себе продає.
І починається ще один новий, канонічний «ренесанс» зі сцени, яка вибісила практично усіх фанатів. Справа навіть не в тому, що такий початок нібито перекреслює досягнення перших двох фільмів. Ні, він просто нелогічний і ні до чого не веде. Дехто навіть порівнює «Термінатор: Фатум» з «Чужим 3», хоча сумний настрій та фінал Фінчерівського фільму був значно вмотивованішим та логічнішим за вибрик Міллера у форматі «розчавимо мишеня і будемо над ним плакати».
Далі більше… Замість Сари Коннор рятувати треба зовсім не харизматичну мексиканку. Рятувати її треба не від термінатора «Скайнет», а від термінатора «Легіону». Рятувати її буде прокачана гіпер-жінка з майбутнього, сама Сара (вже стара, але ще не іржава) і… термінатор Карл. Останній, до речі, завів родину і відкрив власний бізнес — він шиє штори, які задають тон усім кімнатам. Собачка Хвінка та кицька Варварка в кадр не потрапили, але вони також явно допомагали нашим героям воювати з мексиканським клоном T-1000 — Rev-9. Мусимо визнати, він вийшов трішки кращим за «азійського» клона Т-1000 з «Термінатора: Генезис». Якщо в тому фільмі робот просто копіював фішки персонажа Роберта Патріка, то в «Фатумі» створили дійсно цікавий образ лиходія. Те, що він здатен розділятися на дві самостійні бойові одиниці, — круто. Шкода тільки, що це не використовується на повну.
Довго на пальцях розбирати, чому саме сюжет «Термінатора: Фатум» — лажа, навіть не хочеться. Фільм послідовно, сцена за сценою, робить все неправильно. Конфлікти окреслено дивно та криво, персонажі розвиваються у якийсь незрозумілий сюрреалістичний бік. Окреслені в перших двох стрічках правила нахабно порушуються (Собаки терпіти не можуть термінаторів? Нічого, тепер у Арні є свій власний пес. У термінатора є лише одна мета — вбити і з ним неможливо домовитися? Теж нічого. Ми спробуємо), а нові елементи ніяк пояснюється. Для їхнього розуміння потрібно або все ж таки дивитися всі скасовані частини, або чекати на сиквел. Зрештою, Кемерон та Міллер сподіваються, що «Термінатор: фатум» започаткує нову трилогію. Так само, як її мав започаткувати «Термінатор: Спасіння прийде», а потім і «Термінатор: Генезис».
Останнім бастіоном таких фільмів є спецефекти, але й тут нова стрічка нічим не дивує. Дуже багато сцен з «Судного дня», дуже мало креативу. 185 мільйонів ніби є, а ніби й нема. Бюджет Шрьодінгера, одним словом. Нічого новаторського чи незвичного. Одинадцять років тому в 12 сезоні «Південного Парку» вийшла серія «Китайська Пробрема». Значна частина сюжету там крутилася навколо того, що Стівен Спілберг та Джордж Лукас зґвалтували Індіану Джонса. Під кінець виявилося, що таку ж саму наругу вони здійснили і над імперським штурмовиком із «Зоряних Воєн». Що ж, з нетерпінням чекаємо, коли Мет Стоун та Трей Паркер знімуть софт-ребут тієї серії, додавши в неї Ріддлі Скотта та Джеймса Кемерона.
Анатолій ПІТИК і Катерина ПІТИК
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817
