Ніл Ґейман: Got Milk?

Ніл Ґейман зробив найкращу рекламу молока в історії людства! Ну хто б іще здогадався прив’язати подорожі в часі, вчених динозаврів та розлючених тубільців з надміру конкретними пророцтвами до тривіального походу в магазин по молоко? Усе це і навіть більше — в дитячій пригодницькій книжці від живого класика фантастики «На щастя, молоко».

Ніл Ґейман. На щастя, молоко; пер. з англ. Б. Терещенко. — К.: Вид. група КМ-Букс, 2018. — 160 с.

Ця чарівна книжечка — результат співпраці Ніла Ґеймана з британським художником-ілюстратором Крісом Рідделлом. Коли вони збираються разом, зазвичай виходить щось неймовірне, про що свідчить успіх «Кораліни» та «Книги кладовища». Однак цього разу ілюстрації не просто додають історії барв, а й доповнюють її сюжетно — настільки органічно, що без них описані пригоди втратили б частину свого шарму. (До речі, до уваги видавців: сам Кріс Рідделл — не тільки художник, а й автор класних дитячих книжок, зокрема — циклу про Оттоліну).

Історію розказано від імені маленького хлопчика. Мама поїхала на конференцію, залишивши його із сестричкою на батька. І хоча мама дала чіткі інструкції щодо виживання без неї, трапилася надзвичайна ситуація: закінчилося молоко. Татусь уже ладен був запропонувати дітлахам сніданок, для якого молоко й не потрібне зовсім… Але тоді збагнув, що й сам лишиться без чаю, а хіба може справжній британський тато пережити таке? Чоловік пішов до магазину, та  повернувся зі значним запізненням. Де ж він був? Може, заговорився з сусідом? Та ні, спершу його викрали прибульці,  потім — полонили пірати, згодом — визволив інтелігентний стегозавр на повітряній кулі (чи то пак на Летюче-Кулястому-Істото-Перевізнику) з машиною часу в лапах. Принаймні, тато так сказав.

Казка від Ніла Ґеймана нагадує шалену суміш із Дуґласа Адамса та серіалу «Доктор Хто», приправлену дрібкою фірмового божевілля від «Монті Пайтонів». Автор вдало оперує штампами фантастичної та пригодницької літератури, вправно та весело висміюючи їх.  Тут  є і часові парадокси (куди ж без них?), і галактична поліція (так, так, динозаври на скутерах уже летять по вас), і надрозумні поні (не плутати з гуїгнгнмами) і навіть… вампьори — лихі, зловісні та дуже смішні. Письменник з художником беруть на кпини, на щастя, вже непопулярну франшизу про неврастенічну сопливу пародію на вампірів. Перекладачка Бурштина Терещенко не відстає — її вампьори так вправно базікають азірівкою, що навіть питання виникає: чому вампьори, а не кровосісі?

Приємним бонусом виступають «командні» ілюстрації від Кріса Рідделла наприкінці книжки — розгорти з богами джунглів, піратами, галактичною поліцією та вампьорами (саме там можна знайти «блідого і чарівного Едварда»). До речі, щодо ілюстрацій: дуже важко не впізнати в образі тата самого Ніла Ґеймана.

«На щастя, молоко» — мабуть, найвеселіша книжка від Ніла Ґеймана. Чарівним настроєм і грайливістю вона зацікавить навіть дорослих фанатів письменника. Але, звісно, насамперед, це повість для дітей — як для самостійного читання, так і  для спільного з батьками. Чи є кращий спосіб вибудувати теплі стосунки між татом і дітлахами, ніж разом відкривати пригоди милого книжкового татуся, що врятував світ за допомогою пакета молока?  Історія вдалася на всі 100%: вона розважить і зацікавить малечу, але й батьки не занудяться.

Катерина ГРИЦАЙЧУК і Анатолій ПІТИК

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *