Резервація гоблінів: Випий кухоль елю та не дай шаблезубому тигру вкрасти твій біфштекс
Коли чуєш, що книга була номінована на премію “Г’юґо”, то одразу уявляєш собі Великий і Серйозний текст із Важливим Конфліктом. Роман “Резервація гоблінів” Кліфорда Сімака заледве опишеш цими словами: він невеличкий, веселий та… господи, скажіть мені, у чому там сенс!
Я та моя команда з порятунку світу
Професор Пітер Максвел повертається з відрядження на Землю і з подивом дізнається, що він уже… помер. Ще й похорон встигли справити. Та що ж, життя триває, хоча до нього додалася одна таємниця, яка може, як виявляється, призвести навіть до війни. А щоб її розплутати, Максвелу допоможуть неандерталець Але Оп, Дух та чарівна дівчина Керол зі своїм біомеханічним шаблезубим тигром Сильвестром. Ховайте свої біфштекси подалі, бо цей милий котик не втратить нагоди їх поцупити.
На іншому боці — дивні колещарі з іншого куточка галактики, такі собі вулики на колесах, моторошні й неприязні. Але лякати вас ніхто не збирається: зрештою, хіба мальовничий Вісконсин, в якому діє Інститут часу та відбуваються основні дії, не наштовхує думки на прекрасне?
А де ж гобліни?
Міфічних істот ненав’язливо-примусово загнали до резервацій. І байдуже, що вони не в захваті від пошарпаних часом замків. Пітер заприязнився з цим народом, коли розшукував відомості про драконів — істот, представлених в багатьох переказах, але досі не знайдених ніде у всесвіті. Зокрема він став добрим другом О’Тулу, який має свої гризні з тупенькими тролями та любить почастувати гостей жовтневим елем. Тому ви послухаєте захопливі історії про цей ель, так само, як і про міцну, але огидну горілку, яку жене Але Оп. Одним словом, коли життя закидає тебе в незрозумілі обставини, а то і зовсім в резервацію, не хнюп носа та живи наповну.
Мене вкрало НЛО
Можливо, й не НЛО, але почалося все з того, що Пітера проти його волі перенесли на планету, яка складається з величезного пласту інформації. Стародавня цивілізація згодна її продати, але до гідних покупця і ціни Максвел має дотумкати сам. Ці дані настільки важливі, що той, хто ними заволодіє, вмить перестрибне кілька щаблів еволюційного розвитку.
Віддам Сімаку належне: від початку оповіді і до кінця ти і гадки не маєш, чим завершиться ця містерія. Сюжет розвивається неспішно, на тлі, здавалося б, незначних подій розкривається таємниця зникнення Пітера та його роль у цій історії. Автор вдало поєднує наукову фантастику і фентезі, не забуваючи приправити це все гумором. Подорожі в часі та просторі — і танці фей? Та без питань!
Роман-ювіляр: 5-й десяток
У 2018 році “Резервації гоблінів” виповнюється рівно 50 років. З погляду фантастики, особливо наукової, це надзвичайно поважний вік, на який молодь зазвичай кривиться, як від лимону. Адже теми, які були свіжими тоді, зараз уже нікого не дивують. Утім такі тексти викликають почуття ностальгії: згадуються телевізори-коробки, довгі рахунки за домашній телефон та життя без Інтернету. І як тут не порівняєш окуляри, які знаходить Максвел на кришталевій планеті для читання закодованої інформації, із Ґуґл-ґлас. Зринають спекуляції про особу Шекспіра, котрі, схоже, не припинять хвилювати людство доти, поки не вийдуть реальну машину часу.
Великою радістю є те, що український переклад не взявся наслідувати неправильну передачу прізвища автора Саймак, поширену в СНД, та й загалом є вельми непоганим, хоч подекуди і не таким смішним, як оригінал.
Тож якщо хочеться розслабитися і поринути в історію, в якій, здавалося б, за непов’язаними і неважливими фактами ховається несподівана розгадка, то “Резервація гоблінів” — саме те, що вам потрібно.
Оксана ПРОНЬКО
