Фантастичний кінозал: Гремліни

Фантастичний кінозал

Гремліни / Gremlins (1984)

Жанр: фантастика, комедія, трилер, жахи

Режисер: Джо Данте

Актори: Зак Ґелліґен; Фібі Кейтс; Кей Люк; Пітер Каллен.

Український переклад: є

У маленькому американському містечку, де ніколи не відбувається нічого цікавого, живе юнак на ім’я Біллі Пельцер. На Різдво батько, винахідник-невдаха, дарує йому маленького смішного звірика могвая, якого він купив у маленькій крамничці в китайському кварталі. Тваринку називають «Ґізмо». Існує три правила щодо догляду, які не можна порушувати за жодних обставин. Могвая треба тримати подалі від світла, а також від води. І звісно ж, його не можна годувати після опівночі (а кого взагалі можна?)). Як це завжди буває, усі правила порушуються, і на світ з’являються гремліни: дрібні почварні монстри, що прагнуть знищити все на своєму шляху. Біллі разом з Ґізмо доведеться стати на герць із хаосом, який влаштували монстри серед зимових свят.

Мабуть, усі ми любимо Новий Рік, але часом його солодкава атмосфера втомлює. Хочеться чогось вибухового та яскравого. Можливо, навіть кривавого. Перш ніж переходити до історії створення фільму 1984 року «Гремліни», варто розібратися, що це за істоти такі. Власне, це персонажі відносно сучасного фольклору. Британські льотчики часів Другої Світової війни часом списували негаразди з технікою на капості маленьких гоблінів, яких вони називали «гремлінами». Волт Дісней дуже довго хотів зняти про них мультфільм. Він навіть попросив відомого дитячого письменника Роальда Даля написати книжку, яка потім би стала основою для мультика. Книжку автор написав, а от з екранізацією не склалося. Пізніше гремлінів використали «Warner Bros.» у одній своїй пропагандистській роботі, а найбільшу славу їхній рід здобув завдяки серії культового американського серіалу «Сутінкова Зона» — «Жах на висоті 20 тисяч футів» із Вільямом Шатнером у головній ролі. Через кілька років, уже у вісімдесятих, серіал вирішили перезняти у форматі повнометражного фільму в новелах. Серед цих новел була і нова версія «Жаху…», яку зняв Джо Данте, тож, коли продюсер нової «Сутінкової знои» Стівен Спілберг захотів екранізувати сценарій Кріса Коламбуса про гремлінів, які нищать Різдво, він знав, до кого звернутися.

80-ті дуже полюбили формат комедії, схрещеної з жахастиками. «Гремліни», наприклад, вийшли в прокат одночасно зі славнозвісними «Мисливцями за привидами». Коктейль складний, але, якщо вдається вдало змішати інгредієнти, результат валить з ніг. Над виробництвом фільму працювала справді легендарна команда. Стівен Спілберг — продюсер, Кріс Коламбус — сценарист, Джо Данте — режисер і Джеррі Ґолдсміт — композитор. Разом вони створили милу різдвяну казку, яку варто дивитися і передивлятися. Фільму вдається вправно балансувати між різдвяною комедією та справжнім горором. Чарівність Ґізмо доповнюється бридкістю самих гремлінів. Хоча, будьмо чесними, вони також чарівні в своїй потворності.

Фільм не тільки гарно розважає, а й демонструє з найкращого боку можливості аніматроніки, яка керувала балом спецефектів до того, як абсолютно все стали малювати на комп’ютері. Окрім того, цікаво дізнатися, кого саме так відчайдушно намагаються копіпастити «Мандалорець» чи «Карнівал Роу».

Цитати

— Що вони роблять?

— Дивляться «Білосніжку». І їм подобається.

— Що робить тут цей пес?

— Це банк, а не зоомагазин.

— Молодець, Джеральде.

— Дякую, містере Корбене.

Забирайтеся з моєї кухні!

Ґізмо кака!

Анатолій ПІТИК та Катерина ПІТИК

Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.

Приват Банк: 5168 7554 3873 6817

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *