«Старий Лоґан» — і буде кров!
«Старий Лоґан» — і буде кров!
Якщо ви шукаєте еліксир вічної молодості, можете припиняти: його вже знайшли. Рецепт простий — треба стати… коміксовим супергероєм. Тоді ви завжди будете в розквіті сил, а ваше обличчя не спотворить жодна зморшка. Веселе життя, розкішний обтислий костюм, купа поганців, яким легко можна надерти дупу… Щоправда, іноді вік таки завдає нищівного удару в спину. Минулого року він наздогнав стовпів DC, Бетмена та Супермена у коміксі Френка Міллера «Бетмен. Повернення Темного Лицаря», а тепер і до Росомахи підкрався. Завдяки видавництву «MAL`OPUS» українські фанати коміксів змогли прочитати розкішну історію від Марка Міллара та Стіва Мак-Нівена. Вам сподобався фільм «Лоґан» з Г’ю Джекманом? Так ось, це ще крутіше.
Веселі, брате, часи настали! Супергерої, надія та опора Америки, програли. І, ні, мова не йде про дрібну невдачу, яку можна виправити за допомогою магічного артефакту чи стрибків у часі, як це було з Таносом у коміксах та фільмах. Поразка болісна та остаточна. Лиходії якоїсь миті збагнули, що їх банально більше, тож об’єднавшись, вони вирізали до ноги усіх хороших хлопців. Президентом Сполучених Штатів став Червоний Череп, а саму країну поганці поділили між собою на зони впливу. Падіння Цивілізації відбулося дуже швидко. Світ відкотився до часів суворого беззаконня, де немає не тільки справедливості, але й надії на порятунок. Та й звідки чекати спасіння, якщо навіть ті герої, що пережили геноцид 50-річної давнини, не замислюються про вендету? Принаймні, про неї не думає Росомаха. Він уже старий. Хай жахне минуле не зламало його тіло, але воно понівечило душу несамовитого мутанта. Тепер він веде життя звичайного фермера і категорично відмовляється випускати свої славнозвісні кігті. Він та його родина потерпає від свавілля звироднілих онуків Беннера. Лоґан винен сімейці зелених канібалів гроші і через це погоджується на пропозицію Соколиного Ока допомогти йому доправити таємний вантаж до Нового Вавилона.
Однією із фундаментальних проблем масових коміксів є їхня потенційна нескінченність. Звісно, можливість щотижня читати про пригоди улюблених супергероїв тішить, але часом дуже важко по-справжньому перейматися проблемами головних персонажів, коли знаєш, що так чи інакше, спрацює головне правило будь-якого ситкому і на останній сторінці «статус-кво» магічним чином відновиться. Компанії, які комікси публікують, про цей ґандж точно знають, тому заради підтримки зацікавленості в своєму продукті дають талановитим авторам погратися з класичним наративом, аби створити щось нове. Власне, «Росомаха: Старий Лоґан» і є такою грою. Марк Міллар створив маленький шедевр, який припаде до душі навіть тим, кого давно верне від самої згадки про героїчних хлопів у жовтих колготках.
Його комікс — це яскраве, безкомпромісне полотно, яке одночасно працює на багатьох рівнях. Старість Лоґана віддзеркалює старість супергероїчних мальописів, а кривава жорстокість і непевність у завтрашньому дні працюють як антитеза до променистої переваги добра над злом і нестрашних загроз минулого. Усе в цій історії сповнено жорстокої іронії: здатний до абсолютної регенерації Росомаха постарів, а майстерний лучник Соколине Око — осліп. Та й світ, у якому вони живуть, то цілковитий гротеск та насмішка над непорушними ідеалами та символами. Білий Дім захопив хворий на голову нацист, що обожнює вбиратися у костюм свого запеклого ворога — Капітана Америки. Безкраїми просторами колись величної країни сновигають динозаври, та банди горлорізів, які згодовують цим динозаврам колишніх улюбленців долі на кшталт Шибайголови чи Карателя.
Наратив «Старого Лоґана» вкладається в класичного схему якісного роману дороги: герої мандрують крізь біль і порожнечу простору, водночас занурюючись у безодню власних спогадів. Зрештою, саме там заховано чи то пак поховано найбільшого монстра, якого треба здолати Лоґану. Він повинен перемогти ту почвару, через яку зрікся власних кігтів. Болючі спогади може змити тільки кров, і її в коміксі аж за край. Мак-Нівен неабияк постарався над візуалом мальопису. Його різкий стиль дуже пасує до жорстокого сценарію Міллара. Історія повниться безліччю відтінків червоного. Персонажі носять багряні вбрання, пускають кров іншим і самі стікають нею. Тут дуже багато понівечених тіл — розстріляних, порізаних, роздертих, розчавлених і з’їдених. Навіть небо тут іржаве, воно нависає над випаленими просторами американських пустель. Конкурувати з червоними відтінками можуть хіба що коричневі.
Кольорова гама та простір, у якому існують персонажі, миттєво викликає асоціації зі світом «Скаженого Макса» чи «Fallout», а всі вони своєю чергою прокладають дорогу до головного джерела натхнення коміксу — вестернів. Не дивно, що на останніх панелях «Старого Лоґана» Росомаха скидається на Стрільця Стівена Кінга. Зрештою, у них обох один прототип — Людина без імені у виконанні Клінта Іствуда з легендарної «Доларової трилогії» Серджіо Леоне. У цього ж таки італійця Міллар з Мак-Нівеном позичили ще дещо, а саме — любов до крупних планів. Окрім кривавої мішанини, читачі повсякчас натраплятимуть на посічені часом та шрамами обличчя героїв. Вони постійно намагатимуться порушити ваш особистий простір, аби ви точно змогли зрозуміти, що саме вони відчувають.
Після прочитання «Росомахи. Старий Лоґан» стає зрозуміло, чому саме цей комікс Голлівуд обрав для прощального фільму з Г’ю Джекманом. Звісно, через проблеми з правами творці не змогли повністю адаптувати історію Міллара та Мак-Нівена, але спроба була непоганою. Сам же комікс захоплює з першої ж сторінки — і не відпускає до самого кінця. Відразу відчувається, що це нестандартна казка про битву добра зі злом. Тут є місце і незвичним персонажам, і сірій моралі, і ураганному екшену, і навіть вигадливій тельбушні. А за всім цим ховається притча про пошуки самого себе.
Анатолій і Катерина ПІТИКИ
Сподобалася стаття? Перекажи гривню ельфам на шоколадку.
Приват Банк: 5168 7554 3873 6817
