Ніл Ґейман — унікальний автор. Його твори майже неможливо не полюбити. Він легкий, іронічний, інтелектуальний, місцями моторошний. Читання його історій — ніби зустріч із добрим старим другом. Щиро важко уявити, кому може не сподобатися цей хлопець. Ніл Ґейман завойовував нагороди і як письменник, і як автор коміксів.…
Читати далі
“На порозі ночі” — це дебютна книжка Ольги Войтенко, яка відкриває трилогію “У світлі світляків”. Одного вечора в усьому місті Єви-Лізи зникає електрика, а люди в ньому поринають у непробудний сон. Як вчинить дівчинка, яка до цього знала лише електронний світ свого планшету?…
Читати далі
Коли я вперше взявся за читання малознайомого українського фентезі, точно не думав, що це буде технофентезі. Правду кажучи, ніколи цим жанром не захоплювався, надаючи перевагу класичному, чистому фентезі. Проте мушу таки зазначити, що технофентезі має право на існування, адже воно створює не лише особливу атмосферу, а й здатне затягнути читача у світ, який водночас нам здається і фантастичним, і вкрай реальним.…
Читати далі
Українська фантастична література нещодавно поповнилася новим захопливим твором — романом «De Profundis», відзначеного на літературному конкурсі видавництва «Смолоскип», від авторки роману «Vivat Academia!» Любові Базь.
У центрі сюжету роману — молода філологиня Катерина, яка веде (принаймні так здається їй самій) цілком буденне життя, в якому немає нічого незвичайного.…
Читати далі
У романі київської письменниці Роксолани Сьоми «Світи суміжні», опублікованому 2018 року у видавництві «Легенда», можна виокремити дві основні теми: зраду та смерть. Зраду побутову, не державну — питання, які мають державне значення, у романі згадуються, бо ж він сучасний, але рівно в тій мірі, в якій цього потребує історія.…
Читати далі
Зима вже закінчилася, але вітрища досі свищуть, пророкуючи буревісний восьмий сезон “Гри престолів”. А ми, редакція “Світу Фентезі”, повертаємося до сезонної рубрики, щоб розповісти вам про прочитане за останні три місяці. Утім, ми не тільки читали, а й видали свою збірку фантастичних оповідань.…
Читати далі
Говард Філіпс Лавкрафт, Едґар Алан По, Брем Стокер, Мері Шеллі… Ні, це не перелік передвісників жанру горор. Це ті автори, персонажів яких вписав у свою історію Роджер Желязни в романі “Ніч у самотньому жовтні”. Пора Геловіну приваблює темних, підозрілих осіб не просто так.…
Читати далі
Здавалося, переказавши історії всіх пілігримів, “Гіперіон” Дена Сіммонса міг би закінчитися відкритим фіналом, залишаючи міркування про подальшу їхню долю на розсуд читача. Але це був лише вступ до епічних подій “Падіння Гіперіона”, які спіткають не тільки Консула з його супутниками, а й усю Гегемонію.…
Читати далі
Першим романом у циклі Террі Пратчетта «Дискосвіт» був «Колір чарів», що вийшов друком у 1983 році й доповнився «Химерним сяйвом» у 1986-му. Хоча ці історії виявилися достатньо популярними, аби автор продовжив роботу над своїм дітищем, на думку багатьох читачів і літературних критиків, по-справжньому гумористично-фентезійна «людська комедія» веселого британця почалася з третьої книжки — «Право на чари».…
Читати далі
Літо минуло б тихо, та бурхлива погода, немов мала дитина, яка ще не навчилася керувати своєю магією до Гоґвортсу, то вдаряла вітрами, то пекла сонцем. Таке собі фентезі в реальному світі. І коли, здавалося, діло вляглося, у нашої головної редакторки, Вікторії Токарєвої, все тільки почалося.…
Читати далі