У романі київської письменниці Роксолани Сьоми «Світи суміжні», опублікованому 2018 року у видавництві «Легенда», можна виокремити дві основні теми: зраду та смерть. Зраду побутову, не державну — питання, які мають державне значення, у романі згадуються, бо ж він сучасний, але рівно в тій мірі, в якій цього потребує історія.…
Читати далі
Зима вже закінчилася, але вітрища досі свищуть, пророкуючи буревісний восьмий сезон “Гри престолів”. А ми, редакція “Світу Фентезі”, повертаємося до сезонної рубрики, щоб розповісти вам про прочитане за останні три місяці. Утім, ми не тільки читали, а й видали свою збірку фантастичних оповідань.…
Читати далі
Говард Філіпс Лавкрафт, Едґар Алан По, Брем Стокер, Мері Шеллі… Ні, це не перелік передвісників жанру горор. Це ті автори, персонажів яких вписав у свою історію Роджер Желязни в романі “Ніч у самотньому жовтні”. Пора Геловіну приваблює темних, підозрілих осіб не просто так.…
Читати далі
Здавалося, переказавши історії всіх пілігримів, “Гіперіон” Дена Сіммонса міг би закінчитися відкритим фіналом, залишаючи міркування про подальшу їхню долю на розсуд читача. Але це був лише вступ до епічних подій “Падіння Гіперіона”, які спіткають не тільки Консула з його супутниками, а й усю Гегемонію.…
Читати далі
Першим романом у циклі Террі Пратчетта «Дискосвіт» був «Колір чарів», що вийшов друком у 1983 році й доповнився «Химерним сяйвом» у 1986-му. Хоча ці історії виявилися достатньо популярними, аби автор продовжив роботу над своїм дітищем, на думку багатьох читачів і літературних критиків, по-справжньому гумористично-фентезійна «людська комедія» веселого британця почалася з третьої книжки — «Право на чари».…
Читати далі
Літо минуло б тихо, та бурхлива погода, немов мала дитина, яка ще не навчилася керувати своєю магією до Гоґвортсу, то вдаряла вітрами, то пекла сонцем. Таке собі фентезі в реальному світі. І коли, здавалося, діло вляглося, у нашої головної редакторки, Вікторії Токарєвої, все тільки почалося.…
Читати далі
Бувають книжки, екранізації яких так і зостаються блідими тінями першоджерела, або ж такі, яким до кіноадаптації далеко, як куцому до зайця. Але вряди-годи яскравий фільм змушує забути про чесноти справді вартісної книжки, підміняючи невеселі думки про науку та людину в ній на барвистий атракціон.…
Читати далі
Усі ми, діти та дорослі, мріємо бути сміливими й сильними, однак на практиці дуже часто лякаємося купи речей і не можемо подолати навіть буденні перешкоди. Але «бути хоробрим не означає не мати страху… Ти можеш бути смертельно перепудженим, але все-таки вчинити те, що маєш учинити», — розповідає Ніл Ґейман своїм маленьким донечкам, а заразом і читачеві у не по-дитячому моторошній повісті «Кораліна».…
Читати далі
Повість Анастасії Лавренішиної “Дрімучий ліс” здобула перемогу у конкурсі “Напишіть про мене книжку 2017”, а 2018 року вийшла друком у видавництві “Фонтан казок”.
Твір цікавий не тільки для дітей та підлітків, на яких від початку зорієнтований, але і для дорослих. І не дивно: адже “Дрімучий ліс” — це казка в її глибинному, подекуди страшному розумінні.…
Читати далі
Трилогія Південного Округу Джеффа Вандермеєра (“Знищення”, “Засвідчення”, “Замирення”) виявилася міцним горішком навіть для досвідчених західних рецензентів, що вже й казати про українську аудиторію, більша частина якої вперше почула це ім’я лише минулого року. Неймовірно складно хоча би побіжно описати складові сюжету, не вдаючись до спойлерів та не руйнуючи інтригу.…
Читати далі